РІК ПРИЙДЕ - СВЯТ НАВЕДЕ

Кулачні бої - народна ритуалізована розвага, відома ще з дохристиянських часів. Вони зазвичай проходили взимку на льоду річок, ставків, озер, нерідко там, де відбувався обряд водосвяття. Сходилися чоловіки з двох сусідніх сіл або хуторів; у великих селах, як і в містах, бої йшли між представниками вулиць або кутків. Кулачні бійці дотримувалися певних правил. Спочатку «чубарилися» діти, після них показували свою відвагу й спритність парубки, і лише потім уключалися в боротьбу дорослі чоловіки. Неписаний закон не дозволяв бити лежачого або бити з-за спини; ті, що виходили з гри, сідали на лід або відбігали вбік. Переможцем вважалася та сторона, якій удавалося витіснити суперників із поля бою (престижно було відвоювати місце біля йорданського хреста) або змусити їх утекти. Іноді відступаючих переслідували аж до їхнього села й там знімали з церкви дзвін, що вважалося великою образою для громади, якій доводилося сплачувати викуп. Кращі кулачні бійці користувалися в народі великою повагою.

З відривного календаря "Криниченька" за 7 січня.
----------