А КВІТИ ПІД СНІГОМ БУЛИ НА ПЕРОНІ

А квіти під снігом були́ на пероні,
А інші зоста́лись під снігом в саду́,
Та наші герої в ворожім полоні
Тортурів зазнали і бачать біду.

А квіти під снігом були́ на пероні,
Голівки схилили вони до землі́,
До неба тягнули пелю́стки-долоні,
Щоб їх не вбивала орда-москалі.

А квіти під снігом були́ на пероні,
Вони оніміли, скував їх мороз,
Ще й ворог-ординець стояв на кордоні,
То ж маємо втрати і страх від загроз.

А квіти під снігом були́ на пероні,
Зігрітись хотіли, та бракло тепла́,
А кулі ворожі торкались до скроні,
І кров, як водиця, із рани текла.

А квіти під снігом були́ на пероні
І мовчки благали, щоб їх врятувать,
Та й зе́млі Вкраїни від крові червоні,
Бо клятий ординець нас взявся вбить.

А квіти під снігом були́ на пероні,
Хоч мріяли квітнуть у наших садах…
Це го́лови склали синочки і доні,
Та житимуть вічно у наших серцях.

12.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977235