ЕПОХА ДИЯВОЛА

Невже це час диявола прийшов?
Невже диявол хоче панувати?
Невже упир із розуму зійшов
І мусить ненька у вогні палати?

Диявола епоха? Та невже?
Чому́ її нам випало пізнати?
Чому́ орда сягнула на чуже
І кров свою́ ми мусим проливати.

Чому́ диявол має міць таку
І са́ме де захована ця сила?
А цих потвор, як у морях піску…
Яка ж бо мати всіх їх породила?

Радіє ідол, гине неньки люд,
І плач, і стогін, й скрегіт скрізь зубами,
Коли вже буде Божий для них суд
Й покотить вітер ниви із хліба́ми?

Чому́ цей демон зажадав смертей
І пе́кло влаштував в нашій державі?
В котел з вогнем засунув і дітей,
Усюди рі́ки потекли кроваві.

Смола кипить в диявольськім котлі,
Живцем потвора нас туди скидає,
А інші опинились на нулі,
І зрадник все дияволу зливає.

Диявольська епоха у цей час…
За що? Чому́? Чому́ це з нами сталось?
Вже й вогник віри в багатьох загас,
Бо полотно у пекло нам зіткалось.

На милість ми чекаємо усі,
Щоб щезла ця диявольська епоха,
Бо всі тепер живемо у страсі
Й надії покладаємо на Бога.

25.08.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 957677