НЕ НАМІРЕНІ ПРОЩАТИ

І знову жертви, знов невинні люди,
Які орді загрозу не несли́,
Смердючий дух рашиста вже усюди,
Потво́ри смерть і горе принесли́.

Щодня палають скрізь людські́ домівки,
Рашист влуча ракетами у них,
Та ще й садки, багатоповерхівки…
Смерте́й без ліку, руйнувань і лих.

В ТЦ влучають, в школи, в санаторій,
І гинуть люди в селах і містах,
Влаштовують з будинків крематорій…
І сльози, й біль, і смерть, і кров, і страх.

Нано́сить ворог нищівні удари,
І каже, що по людях він не б’є.
Вони страшніші, аніж яничари –
Від них руїна з неньки постає.

Одеса, Київ, Харків, Миколаїв,
І Сєвєродонецьк, і Кременчук,
І Маріуполь в нашім славнім краї…
Мов до курчат страшний ввірвався крук.

Нестерпний біль за кожного вкраїнця,
За кожне місто й кожнеє село…
За що лихий відправив нам ординця?
Щоб нас сміття з лиця землі́ змело́?

Ще скільки бу́де ворог воювати?
Ще скільки бу́де болю завдавать?
Йому ми не намірені прощати,
Це будем за́вжди всі ми пам’ятать.

01.07.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 951996