ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ

Хліб - найвиразніший, найбільш значущий атрибут слов'янського харчування. Хліб - усьому голова, хліб та вода - козацька їда, без хліба суха бесіда - таких прикладів української народної мудрості можна навести безліч. Але улюбленим повсякденним, святковим та обрядовим хлібом в Україні був учинений, тобто виготовлений на розчині, заквасці. Як і в давнину, у ХІХ ст. її робили на хмелю, потім залишали кавалок тіста від попереднього замісу для приготування тіста для наступного випікання. Пекли хліб у добре напаленій печі на поду (черені), підкладаючи під хлібини сушене капустяне листя, і робили це раз на тиждень, розраховуючи, щоб його вистачило до нової випічки. Протягом віків у народі виробилося ставлення до нього як до священного предмета. Крихти й шматки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці або худобі. За гріх вважалося не доїсти окраєць, а якщо він падав на підлогу, годилося підняти його, обдути від пилу, поцілувати й доїсти.

З відривного календаря "Криниченька" за 2 січня.
----------