ДОБІГ СВОГО КІНЦЯ

Ось ще один добіг свого́ кінця,
Ніко́му зупинить його не вда́лось,
За ним нам не відправити гінця́,
І що було́ у ньому – нам згадалось.

Він швидко біг, ні миті не стояв,
Лишаючи щось кожному у спадок,
Життя в кого́сь він повністю міняв,
Та за собою не зали́шив кладок.

Одним цей рік ще й мудрості додав,
Замислитися інших він заставив,
Нові́ стежини ко́мусь прокладав,
А ко́мусь навіть кри́ла він розправив.

Одні чекали, щоби вже минув,
Бо їм приніс і біль, і втрату, й смуток,
А ко́мусь він надію ще вдихнув,
Бо увінчав собою він здобу́ток.

Сліди свої́ усім нам залиши́в,
Одні – яскраві, інші – чорно-білі,
Та місію сьогодні заверши́в,
Його плоди вже повністю дозрілі.

Зустрінеться в опі́вночі з Нови́м
Й з тієї миті пі́де у минуле,
Сьогодні всі прощаються із ним.
На хвилях підіймались з ним й тону́ли…

Та дякувати Богу, що він був,
За всі уроки і нові́ дороги,
Свої́м крилом він кожного торкнув.
Хай з ним ідуть всі біди і тривоги!

31.12.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021