Українська
English
ЙОГО ЧЕКАЛИ ПЕРЕМОЖНИМ
Вже добігає він кінця,
Його чекали переможним,
Хотілось нам сплести́ вінця,
Та він і нині є тривожним.
В диму́ постійно потопав,
Вогнем палав безперестанку,
Постійно кров’ю він стікав…
І робить це він до останку.
У ньому бу́ли сльо́зи й біль,
Журба і страх, й нові́ могили,
На рани сипали все сіль,
Врага здолать – не бу́ло сили.
Він ПЕРЕМОГУ гаптував,
Але не встиг догаптувати,
Щоденно шлях їй торував,
Не змін війну від нас забрати.
Він нелегки́м для всіх нас був,
І нам лишає відголосся,
Неначе день, чому́сь майнув,
Та бід пізнати довело́ся.
То ж він вже йде без вороття,
Але сліди свої́ лишає,
Бо він не всім зберіг життя…
Ново́го кожен з нас чекає.
30.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1029653
Вже добігає він кінця,
Його чекали переможним,
Хотілось нам сплести́ вінця,
Та він і нині є тривожним.
В диму́ постійно потопав,
Вогнем палав безперестанку,
Постійно кров’ю він стікав…
І робить це він до останку.
У ньому бу́ли сльо́зи й біль,
Журба і страх, й нові́ могили,
На рани сипали все сіль,
Врага здолать – не бу́ло сили.
Він ПЕРЕМОГУ гаптував,
Але не встиг догаптувати,
Щоденно шлях їй торував,
Не змін війну від нас забрати.
Він нелегки́м для всіх нас був,
І нам лишає відголосся,
Неначе день, чому́сь майнув,
Та бід пізнати довело́ся.
То ж він вже йде без вороття,
Але сліди свої́ лишає,
Бо він не всім зберіг життя…
Ново́го кожен з нас чекає.
30.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1029653
ЙОГО ЧЕКАЛИ ПЕРЕМОЖНИМ
Вже добігає він кінця,
Його чекали переможним,
Хотілось нам сплести́ вінця,
Та він і нині є тривожним.
В диму́ постійно потопав,
Вогнем палав безперестанку,
Постійно кров’ю він стікав…
І робить це він до останку.
У ньому бу́ли сльо́зи й біль,
Журба і страх, й нові́ могили,
На рани сипали все сіль,
Врага здолать – не бу́ло сили.
Він ПЕРЕМОГУ гаптував,
Але не встиг догаптувати,
Щоденно шлях їй торував,
Не змін війну від нас забрати.
Він нелегки́м для всіх нас був,
І нам лишає відголосся,
Неначе день, чому́сь майнув,
Та бід пізнати довело́ся.
То ж він вже йде без вороття,
Але сліди свої́ лишає,
Бо він не всім зберіг життя…
Ново́го кожен з нас чекає.
30.12.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1029653
28views