Українська
English
#історія #цікаве
Іскриста помилка: як шампанське навчилося тримати себе в руках.
Якщо ви вважаєте, що ідеальне свято починається з гучного пострілу корка, то знайте — триста років тому цей звук вважався ознакою професійної катастрофи. Знаменитий чернець П’єр Періньйон, чиє ім’я тепер прикрашає етикетки вартістю в невеликий автомобіль, більшу частину життя поклав на те, щоб... позбутися бульбашок. Для виноробів XVII століття газ у вині був не ознакою престижу, а прикрим технічним браком. Вино, яке вирішило забродити вдруге прямо в пляшці, називали «диявольським», адже воно мало погану звичку вибухати, провокуючи ефект доміно в погребах 🍾.
Справжня історія шампанського — це літопис того, як людство навчилося приборкувати хаос. Англійці, яким доставляли французьке вино в бочках, першими помітили, що «зіпсований» ігристий напій — це насправді весело. Поки французи намагалися зберегти спокій та плоскі вина, британці розробили міцне скло, здатне витримувати тиск, що втричі перевищує тиск у шинах вашого авто. Виявилося, що загнати диявола в пляшку можна, головне — обрати правильну тару та надійну пробку з кори дуба 🪵.
Золота ера ігристого настала завдяки вдовам. Мадам Кліко, лишившись молодою вдовою з виноградниками під рукою, виявилася геніальним логістом та інженером. Вона вигадала метод «реміажу» — делікатне перевертання пляшок, щоб осад збирався біля шийки. До неї шампанське було каламутним, наче ранішній туман над Темзою, а після — стало кришталево чистим та елітарним. Саме тоді напій остаточно перебрався з аптечних полиць (де його радили від депресії та нетравлення) на столи монархів та зірок 🥂.
Сьогодні шампанське — це офіційна мова успіху. Ним хрестять кораблі, поливають переможців Формули-1 та задобрюють внутрішнього естета під час новорічного звернення. Це напій-іронія: ми платимо величезні гроші за те, що колись вважалося помилкою виноробства. Тож, піднімаючи келих під бій годинника, пам'ятайте: навіть якщо у вашому житті щось піде не за планом і почне неконтрольовано пускати бульбашки — можливо, ви просто створюєте новий шедевр. Головне — тримати дистанцію від корка, що летить у люстру ✨.
Іскриста помилка: як шампанське навчилося тримати себе в руках.
Якщо ви вважаєте, що ідеальне свято починається з гучного пострілу корка, то знайте — триста років тому цей звук вважався ознакою професійної катастрофи. Знаменитий чернець П’єр Періньйон, чиє ім’я тепер прикрашає етикетки вартістю в невеликий автомобіль, більшу частину життя поклав на те, щоб... позбутися бульбашок. Для виноробів XVII століття газ у вині був не ознакою престижу, а прикрим технічним браком. Вино, яке вирішило забродити вдруге прямо в пляшці, називали «диявольським», адже воно мало погану звичку вибухати, провокуючи ефект доміно в погребах 🍾.
Справжня історія шампанського — це літопис того, як людство навчилося приборкувати хаос. Англійці, яким доставляли французьке вино в бочках, першими помітили, що «зіпсований» ігристий напій — це насправді весело. Поки французи намагалися зберегти спокій та плоскі вина, британці розробили міцне скло, здатне витримувати тиск, що втричі перевищує тиск у шинах вашого авто. Виявилося, що загнати диявола в пляшку можна, головне — обрати правильну тару та надійну пробку з кори дуба 🪵.
Золота ера ігристого настала завдяки вдовам. Мадам Кліко, лишившись молодою вдовою з виноградниками під рукою, виявилася геніальним логістом та інженером. Вона вигадала метод «реміажу» — делікатне перевертання пляшок, щоб осад збирався біля шийки. До неї шампанське було каламутним, наче ранішній туман над Темзою, а після — стало кришталево чистим та елітарним. Саме тоді напій остаточно перебрався з аптечних полиць (де його радили від депресії та нетравлення) на столи монархів та зірок 🥂.
Сьогодні шампанське — це офіційна мова успіху. Ним хрестять кораблі, поливають переможців Формули-1 та задобрюють внутрішнього естета під час новорічного звернення. Це напій-іронія: ми платимо величезні гроші за те, що колись вважалося помилкою виноробства. Тож, піднімаючи келих під бій годинника, пам'ятайте: навіть якщо у вашому житті щось піде не за планом і почне неконтрольовано пускати бульбашки — можливо, ви просто створюєте новий шедевр. Головне — тримати дистанцію від корка, що летить у люстру ✨.
#історія #цікаве
Іскриста помилка: як шампанське навчилося тримати себе в руках.
Якщо ви вважаєте, що ідеальне свято починається з гучного пострілу корка, то знайте — триста років тому цей звук вважався ознакою професійної катастрофи. Знаменитий чернець П’єр Періньйон, чиє ім’я тепер прикрашає етикетки вартістю в невеликий автомобіль, більшу частину життя поклав на те, щоб... позбутися бульбашок. Для виноробів XVII століття газ у вині був не ознакою престижу, а прикрим технічним браком. Вино, яке вирішило забродити вдруге прямо в пляшці, називали «диявольським», адже воно мало погану звичку вибухати, провокуючи ефект доміно в погребах 🍾.
Справжня історія шампанського — це літопис того, як людство навчилося приборкувати хаос. Англійці, яким доставляли французьке вино в бочках, першими помітили, що «зіпсований» ігристий напій — це насправді весело. Поки французи намагалися зберегти спокій та плоскі вина, британці розробили міцне скло, здатне витримувати тиск, що втричі перевищує тиск у шинах вашого авто. Виявилося, що загнати диявола в пляшку можна, головне — обрати правильну тару та надійну пробку з кори дуба 🪵.
Золота ера ігристого настала завдяки вдовам. Мадам Кліко, лишившись молодою вдовою з виноградниками під рукою, виявилася геніальним логістом та інженером. Вона вигадала метод «реміажу» — делікатне перевертання пляшок, щоб осад збирався біля шийки. До неї шампанське було каламутним, наче ранішній туман над Темзою, а після — стало кришталево чистим та елітарним. Саме тоді напій остаточно перебрався з аптечних полиць (де його радили від депресії та нетравлення) на столи монархів та зірок 🥂.
Сьогодні шампанське — це офіційна мова успіху. Ним хрестять кораблі, поливають переможців Формули-1 та задобрюють внутрішнього естета під час новорічного звернення. Це напій-іронія: ми платимо величезні гроші за те, що колись вважалося помилкою виноробства. Тож, піднімаючи келих під бій годинника, пам'ятайте: навіть якщо у вашому житті щось піде не за планом і почне неконтрольовано пускати бульбашки — можливо, ви просто створюєте новий шедевр. Головне — тримати дистанцію від корка, що летить у люстру ✨.
1коментарів
80переглядів
1
Поширень