Українська
English
#історія #події
Ера кремнію: Як транзистор у 1947 році відкрив двері у цифровий світ ⚡🛰️
23 грудня 1947 року в лабораторіях Bell Labs у Нью-Джерсі відбулася подія, яку самі винахідники назвали «чудовим різдвяним подарунком». Фізики Джон Бардін та Волтер Браттейн під керівництвом Вільяма Шоклі продемонстрували перший працюючий транзистор — пристрій, без якого не існувало б ні смартфонів, ні інтернету, ні сучасної цивілізації 💻.
Кінець ери громіздких ламп 📺
До 1947 року електроніка базувалася на вакуумних лампах. Вони були величезними, крихкими, споживали силу-силенну енергії та постійно перегорали. Перші комп’ютери займали цілі зали саме через тисячі таких ламп. Транзистор запропонував альтернативу: надійний, компактний і холодний напівпровідниковий елемент, що міг виконувати ті самі функції — підсилювати сигнал та працювати як вимикач 🔌.
Як проходила демонстрація? 🎤
Той перший транзистор виглядав досить дивно за сучасними мірками: шматок германію, пластиковий трикутник та золота фольга. Під час презентації вчені підключили до пристрою мікрофон та динамік. Коли вони шепотіли «Hello» у мікрофон, динамік на іншому кінці гучно вигукував «HELLO!». Це було наочне доведення того, що крихітний кристал може підсилювати звук краще за велику лампу 🔊.
Тріумф «Чудового місяця» 🏆
Період з 17 листопада до 23 грудня 1947 року в історії науки називають «Місяцем чудес». Саме за ці тижні вчені пройшли шлях від теорії до робочого прототипу.
У 1956 році трійка винахідників отримала Нобелівську премію з фізики.
Вже у 1954 році з’явився перший транзисторний радіоприймач, а згодом почалася мініатюризація всього: від годинників до космічних кораблів 🚀.
Цікавий український слід 🇺🇦
Мало хто знає, що ще у 1925 році патент на концепцію польового транзистора отримав уродженець Львова Юліус Лілієнфельд. Хоча тоді технології не дозволяли втілити його ідею в життя, він заклав теоретичний фундамент, який через 22 роки реалізували в Bell Labs. Також значний внесок у вивчення напівпровідників зробив український фізик Вадим Лашкарьов, який ще у 1941 році експериментально відкрив явище p-n переходу 🧠.
Сьогодні в одному сучасному процесорі містяться мільярди транзисторів, кожен з яких у мільйони разів менший за той перший прототип 1947 року.
Ера кремнію: Як транзистор у 1947 році відкрив двері у цифровий світ ⚡🛰️
23 грудня 1947 року в лабораторіях Bell Labs у Нью-Джерсі відбулася подія, яку самі винахідники назвали «чудовим різдвяним подарунком». Фізики Джон Бардін та Волтер Браттейн під керівництвом Вільяма Шоклі продемонстрували перший працюючий транзистор — пристрій, без якого не існувало б ні смартфонів, ні інтернету, ні сучасної цивілізації 💻.
Кінець ери громіздких ламп 📺
До 1947 року електроніка базувалася на вакуумних лампах. Вони були величезними, крихкими, споживали силу-силенну енергії та постійно перегорали. Перші комп’ютери займали цілі зали саме через тисячі таких ламп. Транзистор запропонував альтернативу: надійний, компактний і холодний напівпровідниковий елемент, що міг виконувати ті самі функції — підсилювати сигнал та працювати як вимикач 🔌.
Як проходила демонстрація? 🎤
Той перший транзистор виглядав досить дивно за сучасними мірками: шматок германію, пластиковий трикутник та золота фольга. Під час презентації вчені підключили до пристрою мікрофон та динамік. Коли вони шепотіли «Hello» у мікрофон, динамік на іншому кінці гучно вигукував «HELLO!». Це було наочне доведення того, що крихітний кристал може підсилювати звук краще за велику лампу 🔊.
Тріумф «Чудового місяця» 🏆
Період з 17 листопада до 23 грудня 1947 року в історії науки називають «Місяцем чудес». Саме за ці тижні вчені пройшли шлях від теорії до робочого прототипу.
У 1956 році трійка винахідників отримала Нобелівську премію з фізики.
Вже у 1954 році з’явився перший транзисторний радіоприймач, а згодом почалася мініатюризація всього: від годинників до космічних кораблів 🚀.
Цікавий український слід 🇺🇦
Мало хто знає, що ще у 1925 році патент на концепцію польового транзистора отримав уродженець Львова Юліус Лілієнфельд. Хоча тоді технології не дозволяли втілити його ідею в життя, він заклав теоретичний фундамент, який через 22 роки реалізували в Bell Labs. Також значний внесок у вивчення напівпровідників зробив український фізик Вадим Лашкарьов, який ще у 1941 році експериментально відкрив явище p-n переходу 🧠.
Сьогодні в одному сучасному процесорі містяться мільярди транзисторів, кожен з яких у мільйони разів менший за той перший прототип 1947 року.
#історія #події
Ера кремнію: Як транзистор у 1947 році відкрив двері у цифровий світ ⚡🛰️
23 грудня 1947 року в лабораторіях Bell Labs у Нью-Джерсі відбулася подія, яку самі винахідники назвали «чудовим різдвяним подарунком». Фізики Джон Бардін та Волтер Браттейн під керівництвом Вільяма Шоклі продемонстрували перший працюючий транзистор — пристрій, без якого не існувало б ні смартфонів, ні інтернету, ні сучасної цивілізації 💻.
Кінець ери громіздких ламп 📺
До 1947 року електроніка базувалася на вакуумних лампах. Вони були величезними, крихкими, споживали силу-силенну енергії та постійно перегорали. Перші комп’ютери займали цілі зали саме через тисячі таких ламп. Транзистор запропонував альтернативу: надійний, компактний і холодний напівпровідниковий елемент, що міг виконувати ті самі функції — підсилювати сигнал та працювати як вимикач 🔌.
Як проходила демонстрація? 🎤
Той перший транзистор виглядав досить дивно за сучасними мірками: шматок германію, пластиковий трикутник та золота фольга. Під час презентації вчені підключили до пристрою мікрофон та динамік. Коли вони шепотіли «Hello» у мікрофон, динамік на іншому кінці гучно вигукував «HELLO!». Це було наочне доведення того, що крихітний кристал може підсилювати звук краще за велику лампу 🔊.
Тріумф «Чудового місяця» 🏆
Період з 17 листопада до 23 грудня 1947 року в історії науки називають «Місяцем чудес». Саме за ці тижні вчені пройшли шлях від теорії до робочого прототипу.
У 1956 році трійка винахідників отримала Нобелівську премію з фізики.
Вже у 1954 році з’явився перший транзисторний радіоприймач, а згодом почалася мініатюризація всього: від годинників до космічних кораблів 🚀.
Цікавий український слід 🇺🇦
Мало хто знає, що ще у 1925 році патент на концепцію польового транзистора отримав уродженець Львова Юліус Лілієнфельд. Хоча тоді технології не дозволяли втілити його ідею в життя, він заклав теоретичний фундамент, який через 22 роки реалізували в Bell Labs. Також значний внесок у вивчення напівпровідників зробив український фізик Вадим Лашкарьов, який ще у 1941 році експериментально відкрив явище p-n переходу 🧠.
Сьогодні в одному сучасному процесорі містяться мільярди транзисторів, кожен з яких у мільйони разів менший за той перший прототип 1947 року.
162views