ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ

( Заслуженому художникові України Василю Красьосі з нагоди відкриття виставки «ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ»)

Мов образи́, поло́тна на стіні,
Важке буремне наше сьогодення,
Що опинилось у страшній війні…
«Війни́ обличчя», - цим картинам ймення.

Про біль нестерпний кожне полотно,
Про час страшний, в якому опинились,
Кроваве на них бачимо рядно,
Вся Україна, яка кров’ю вмилась.

Поло́тна промовляють зі стіни́,
Ридають з нами, плачуть і голосять
Про всі діяння вбивці-сатани,
Закінчити війну так щиро просять.

У кожному обличчі біль і страх,
Любов до України незбагненна,
Ненависть до орди у тих очах,
Бо Україна – це земля священна.

«Ми не пробачим, - чується з картин,
Ми не забудем цю війну ніколи,
Не забере з собою часу плин…
А йдуть у Вічність журавлі й соколи.

Знущання, і тортури, й вишиття,
Кровавеє життя й суцільна рана.
Це – забрані ординями життя
Та житиме Вкраїна нездоланна.

17.09.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 994334