ЛЕГКИ́Х ХМАРИНОК

(В знак світлої пам’яті всіх убитих ворогом школярів)

Легки́х хмаринок всім загиблим дітям,
Вони до школи більше не прийду́ть,
Зів’яли, наче зрізанії квіти…
Тепер у нашій пам’яті живуть.

Забрали в них потвори найдорожче,
Життя в них обірва́лось, мов струна,
Їм вітер над могилами шепоче…
Дитинство в них забрала ця війна.

Життя забрали іродські створіння,
Мов сік з калини, з них стікала кров,
Їх вирвали, мов квіти із корінням,
Цей кожен Янгол в засвіти пішов.

А з тих світів вже не піду́ть до школи,
І не почують більш шкільний дзвінок,
Й за парту вже не сядуть більш ніко́ли,
Закі́нчився для них шкільний урок.

Нема вже ні перерви, ані друзів,
Підручника і зошита нема,
Для них не квітнуть більше квіти в лузі,
І сміхом не заллю́ться з усіма.

Вже зауважень і похвал не буде,
Вже не ввійдуть в просторий світлий клас,
Освіту з них ніхто вже не здобуде…
Свіча життя… Вогонь на ній погас.

31.08.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 992810



ЛЕГКИ́Х ХМАРИНОК (В знак світлої пам’яті всіх убитих ворогом школярів) Легки́х хмаринок всім загиблим дітям, Вони до школи більше не прийду́ть, Зів’яли, наче зрізанії квіти… Тепер у нашій пам’яті живуть. Забрали в них потвори найдорожче, Життя в них обірва́лось, мов струна, Їм вітер над могилами шепоче… Дитинство в них забрала ця війна. Життя забрали іродські створіння, Мов сік з калини, з них стікала кров, Їх вирвали, мов квіти із корінням, Цей кожен Янгол в засвіти пішов. А з тих світів вже не піду́ть до школи, І не почують більш шкільний дзвінок, Й за парту вже не сядуть більш ніко́ли, Закі́нчився для них шкільний урок. Нема вже ні перерви, ані друзів, Підручника і зошита нема, Для них не квітнуть більше квіти в лузі, І сміхом не заллю́ться з усіма. Вже зауважень і похвал не буде, Вже не ввійдуть в просторий світлий клас, Освіту з них ніхто вже не здобуде… Свіча життя… Вогонь на ній погас. 31.08.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 992810
48переглядів