#історія #події Ілюзія Гарантій: Будапештський меморандум. 5 грудня 1994 року в столиці Угорщини, Будапешті, було підписано документ, що увійшов в історію як Будапештський меморандум. Ця угода стала кульмінацією тривалого міжнародного процесу, в результаті якого Україна, володіючи третім у світі ядерним арсеналом, добровільно відмовилася від нього в обмін на обіцянки безпеки та суверенітету від провідних світових держав. Історичне тло та ядерний спадок Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році Україна стала однією з трьох держав, які успадкували стратегічну ядерну зброю СРСР. На її території знаходилося близько 176 міжконтинентальних балістичних ракет та приблизно 1800 ядерних боєголовок. Світова спільнота, особливо США та Росія, чинила значний політичний та економічний тиск, вимагаючи передачі арсеналу до Москви, побоюючись поширення ядерної зброї. Для молодої незалежної України утримання та модернізація цього арсеналу були непосильним економічним тягарем. Керівництво держави пішло на компроміс, виходячи з того, що найефективнішим захистом є міжнародне право та гарантії великих держав. Суть та зобов'язання Будапештський меморандум — це не договір, а політичний документ, що містить меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерної держави. Підписантами виступили лідери трьох ядерних держав: Президент України Леонід Кучма. Президент США Білл Клінтон. Президент Росії Борис Єльцин. Прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор. Меморандум передбачав шість ключових зобов'язань країн-гарантів щодо України: Повага до незалежності, суверенітету та існуючих кордонів України. Утримання від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. Утримання від економічного тиску, спрямованого на підкорення своїм власним інтересам здійснення Україною її суверенних прав. Надання допомоги Україні у випадку акту агресії проти неї з використанням ядерної зброї. Невикористання ядерної зброї проти України. Проведення консультацій у разі виникнення ситуації, що порушує ці зобов'язання. Наслідки та крах гарантій Протягом наступних десяти років Україна повністю виконала свої зобов'язання, передавши Росії останні ядерні боєголовки. Однак історичне значення меморандуму було кардинально переосмислене у 2014 році, коли одна з країн-гарантів, Російська Федерація, порушила практично всі пункти угоди, здійснивши анексію Криму та розпочавши війну на сході України. Згодом, повномасштабне вторгнення у 2022 році остаточно дискредитувало Будапештський меморандум як ефективний інструмент забезпечення безпеки. Сьогодні меморандум часто розглядається як трагічний приклад невиконаних міжнародних гарантій, який послужив уроком для інших країн, що розглядають можливість відмови від ядерної зброї.