ЖИТТЄВА СТЕЖКА ІЗ ХРЕСТАМИ

У кожного свої́ хрести,
Своє́ у кожного терпіння,
Бува – нелегко їх нести́,
Але вони і є – спасіння.

У кожного свої́ гріхи,
Які хрести важкими роблять,
Вони, неначе кияхи…
Ми їх молитвою оздобим.

У кожного своя́ вина,
Що серце іноді затьмарить,
Й вона буває не одна,
Яка, мов кип’ятко́м ошпарить.

У кожного свій шлях земний,
Де радості, і де страждання,
Де хрест веде у день земний,
Де є весе́лощі й страждання.

І пам’ять в кожного своя́,
Що зберігає слід минулий,
Вона, мов тихий дзвін здаля,
Який лунає, щоб почули.

У кожного своя́ любов,
Що світлом серце зігріває,
Вона підно́сить знов і знов,
Від втоми кри́ла підіймає.

У кожного є погляд свій,
Де пам’ять, боротьба і слово,
І де думок зібрався рій…
Та й все, що є – невипадково.

І мрія в кожного своя́,
Яка кудись веде і кличе,
Своя́ у неї течія́,
І щось у ній є таємниче.

Ще й тиша в кожного своя́,
Що в серці ніжно промовляє,
Вона неначе та шлея́
Яка в життя нас запрягає.

У кожного своя́ борня,
Де страх і сумніви палають,
Щось відчуваємо щодня,
Та ще й хрести нас пригинають.

У кожного стежки́ з хрестом,
Це знак терпіння і любові,
Буває – йде́мо напролом,
Бо віра й правда є в основі.

У кожного свій хрест земний,
Та він веде крізь темні ночі,
Щоб вийти в день благословни́й,
Де мир і спокій світить в очі.

І дяка Богу за цей шлях,
За хрест, що силу нам дарує,
Бо навіть десь, у тягаря́х,
Бажання легкості вирує.

28.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052266
ЖИТТЄВА СТЕЖКА ІЗ ХРЕСТАМИ У кожного свої́ хрести, Своє́ у кожного терпіння, Бува – нелегко їх нести́, Але вони і є – спасіння. У кожного свої́ гріхи, Які хрести важкими роблять, Вони, неначе кияхи… Ми їх молитвою оздобим. У кожного своя́ вина, Що серце іноді затьмарить, Й вона буває не одна, Яка, мов кип’ятко́м ошпарить. У кожного свій шлях земний, Де радості, і де страждання, Де хрест веде у день земний, Де є весе́лощі й страждання. І пам’ять в кожного своя́, Що зберігає слід минулий, Вона, мов тихий дзвін здаля, Який лунає, щоб почули. У кожного своя́ любов, Що світлом серце зігріває, Вона підно́сить знов і знов, Від втоми кри́ла підіймає. У кожного є погляд свій, Де пам’ять, боротьба і слово, І де думок зібрався рій… Та й все, що є – невипадково. І мрія в кожного своя́, Яка кудись веде і кличе, Своя́ у неї течія́, І щось у ній є таємниче. Ще й тиша в кожного своя́, Що в серці ніжно промовляє, Вона неначе та шлея́ Яка в життя нас запрягає. У кожного своя́ борня, Де страх і сумніви палають, Щось відчуваємо щодня, Та ще й хрести нас пригинають. У кожного стежки́ з хрестом, Це знак терпіння і любові, Буває – йде́мо напролом, Бо віра й правда є в основі. У кожного свій хрест земний, Та він веде крізь темні ночі, Щоб вийти в день благословни́й, Де мир і спокій світить в очі. І дяка Богу за цей шлях, За хрест, що силу нам дарує, Бо навіть десь, у тягаря́х, Бажання легкості вирує. 28.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1052266
58views