#історія #події 🛡️ Як Україна відповіла на відкриту агресію в Керченській протоці у 2018 році. У листопаді 2018 року ситуація на морі біля берегів Криму нагрілася до критичної точки. 25 листопада Російська Федерація вдалася до відвертого акту військової агресії, здійснивши напад та захоплення трьох кораблів Військово-морських сил України — катерів "Бердянськ", "Нікополь" та буксира "Яни Капу" разом із 24 військовослужбовцями. Цей цинічний крок у міжнародних водах став не просто порушенням морського права, а першим випадком відкритої військової агресії РФ проти України, підтвердженої фактом захоплення військовополонених. ⚓ Відповідь Києва була миттєвою та безпрецедентною. Вже 26 листопада 2018 року Верховна Рада України, після запеклих дискусій та коригування президентського указу, проголосувала за введення воєнного стану. Це був перший подібний крок в історії незалежної України. Проте, керуючись принципом стриманості та бажанням мінімізувати вплив на цивільне життя, воєнний стан було введено: * На обмежений термін: 30 днів (замість пропонованих 60). * На обмеженій території: 10 областей та внутрішні води Азово-Керченської акваторії. Це регіони, що мають прямий сухопутний кордон з Росією та Придністров'ям, або ж вихід до Чорного та Азовського морів (Вінницька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Одеська, Харківська, Чернігівська, Донецька, Херсонська, Запорізька). 🗺️ Метою цього кроку було не нагнітання паніки, а оперативна підготовка до можливого широкомасштабного вторгнення, мобілізація резервів та зміцнення оборонних позицій у найбільш загрозливих напрямках. Хоча режим воєнного стану не призвів до суттєвих обмежень прав та свобод громадян, його введення стало важливим юридичним прецедентом, що засвідчив готовність України до рішучої самооборони в умовах російської агресії. ⚖️ Подія у Керченській протоці назавжди залишила свій гіркий слід в історії міжнародного права, ставши черговим свідченням того, що морські кордони є такою ж вразливою лінією фронту, як і сухопутні.