БАЖАННЯ НЕ СПИТЬ

Я хотіла тебе, я жадала тебе,
Я жадала тебе до безтями,
Я чекала тебе, виглядала тебе,
Прокладала мости поміж нами.

Я хотіла тебе, тебе бачила в снах,
І до ранку очей не змикала,
Уявляла тебе на життєвих стежках,
Кожну мить, мов сторінку гортала.

Я хотіла тебе, ти прихо́див вві сні,
Дарував мені білі троянди,
Поцілунки п’янкі дарував ти рясні,
Ми на зорі дивились з веранди.

Я жадала тебе, наче квітка води,
Мов землиця води у посуху,
Я просила вві сні: «Мене в сад поведи,
Поведи мене, милий, за руку».

Я хотіла тебе, те бажання росло,
Та й надії ніяк не втрачала,
Сокровенне в собі́ воно за́вжди несло́…
І вночі, і удень я чекала.

Я хотіла тебе, і настала та мить,
Яку довго невтомно чекала,
Я відчула тоді, що надія не спить,
І в любові твоїй потопала.

10.05.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024