ГОЛОС СЕРЦЯ

На рідну землю нелюди ступили,
Зламати волю в серці захотіли,
Та не здолати правди, що в молитві,
Вона росте, як колос у блакиті.

Горить свіча у кожному віконці,
І кожна мати, як частина сонця,
І кожен крок, як клятва та незламна,
Ми – УКРАЇНА, ненька нездоланна.

І молить мама тихо, як світанок,
Щоб син вернувсь, щоб це не був останок,
Щоб хліб родивсь, щоб не було́ пожежі,
Щоб МИР прийшов не в снах. Це так бентежно.

А син десь там… Десь там…на полі бо́ю,
І платять там найвищою ціною,
В розмові маму він щораз втішає,
Бо мама вдома із війни чекає.

Він не боїться – в серці має волю,
Стоїть за край, за маму і за долю,
І крок – як грім, а правда – наче зброя,
Він – син землі, він – вартовий героїв.

ВКРАЇНА буде, як вогонь і ро́си,
Її не знищить танк і чорні ко́си,
Ще й проросте крізь згарища й руїни,
Бо кров у ній, і пісня, й солов’їна.

12.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051349