КРИК РУЇН
Вогонь обіймає наш зір,
Боляче стискає груди.
Чи буде у світі ще мир?
Чи щастя до нас прибуде?
Руїни, мов тіні в ночі,
Сльози малюків на плечі.
Де люди жадають крові –
Життя не буде в любові.
Вибух і шрами на стінах,
Зламаний подих у слові.
Серце застрягло в окові,
Світ потопає в руїнах.
Чому все втрачає свій зміст,
Де багато селищ та міст
Вже давно: вчора, сьогодні
Живуть немов у безодні?
Почуйте, ті, хто ще люди!
Ви згадайте, що таке мир,
Нехай ним дихають груди,
Пожежу загасить ваш зір.
Мирослав Манюк
06.01.2025.
Вогонь обіймає наш зір,
Боляче стискає груди.
Чи буде у світі ще мир?
Чи щастя до нас прибуде?
Руїни, мов тіні в ночі,
Сльози малюків на плечі.
Де люди жадають крові –
Життя не буде в любові.
Вибух і шрами на стінах,
Зламаний подих у слові.
Серце застрягло в окові,
Світ потопає в руїнах.
Чому все втрачає свій зміст,
Де багато селищ та міст
Вже давно: вчора, сьогодні
Живуть немов у безодні?
Почуйте, ті, хто ще люди!
Ви згадайте, що таке мир,
Нехай ним дихають груди,
Пожежу загасить ваш зір.
Мирослав Манюк
06.01.2025.
КРИК РУЇН
Вогонь обіймає наш зір,
Боляче стискає груди.
Чи буде у світі ще мир?
Чи щастя до нас прибуде?
Руїни, мов тіні в ночі,
Сльози малюків на плечі.
Де люди жадають крові –
Життя не буде в любові.
Вибух і шрами на стінах,
Зламаний подих у слові.
Серце застрягло в окові,
Світ потопає в руїнах.
Чому все втрачає свій зміст,
Де багато селищ та міст
Вже давно: вчора, сьогодні
Живуть немов у безодні?
Почуйте, ті, хто ще люди!
Ви згадайте, що таке мир,
Нехай ним дихають груди,
Пожежу загасить ваш зір.
Мирослав Манюк
06.01.2025.

460переглядів