🌲 Різдвяне оповідання – жанр, назва якого, здавалося б, говорить сама за себе. Це короткі історії, де події розгортаються у “святочний” період, тобто від Різдва до Богоявлення, або ж Водохреща.
Хоча жанр має давнє коріння в європейській християнській культурі, вважають, що в сучасному вигляді його заснував англійський письменник ХІХ століття Чарльз Дікенс. Мабуть, усі ми в дитинстві читали його “Різдвяну пісню” в прозі про жадібного містера Скруджа.
💌 Українські письменники й письменниці охоче працювали в цьому жанрі. Ці твори – джерело знань про святкові обряди й звичаї українців, про те, як поступово ці звичаї змінювалися, європеїзувалися. Наприклад, з оповідань Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Богдана Лепкого дізнаємося, що спочатку прикрашену ялинку чи сосонку, за північною модою, почали ставити в себе пани, а далі – і родини священників. Натомість для селян новорічна ялинка доволі довго лишалася дивиною.
⬇️Пропонуємо невелику добірку різдвяних оповідань, які можна почитати чи послухати на свята.
1. Низку новорічних та різдвяних історій створила Олена Пчілка. У збірці “Оповідання різдвяні” 1907 року вміщено три її твори про те, як проводили свята містяни й дворяни: “Забавний вечір”, “Маскарад” і “Чад”. Тут ідеться про звичаї різдвяних балів для дітей і молоді – саме такий бал, забувши про свої обіцянки селянам, відвідують герої “Чаду”.“Маскарад” звучить доволі феміністично, адже розкриває, крім святкувальних звичаїв київських містян, ще й тему невидимої жіночої праці, яку ніхто не цінує.
Є в Олени Пчілки й різдвяні оповідання, де головними героями виступають діти. Це, зокрема, “Збентежена вечеря” і “Сосонка”.
2. “Сосонка” Олени Пчілки за темою перегукується з іншим відомим твором – оповіданням “Ялинка” Михайла Коцюбинського. Нужда змушує селянина Якима продати ялинку з двору панам на свято. Малий Василько, Якимів син, везе зрубане деревце саньми через заметіль – чи матиме ця пригода добрий фінал?
3. Донька Олени Пчілки, Леся Українка, теж не цуралася різдвяної тематики. У творі “Святий вечір (образочки)” вміщено чотири замальовки про те, як проводять Святвечір різні люди: школярик, що зимовим полем повертається додому на канікули; бідна швачка, яка виконує термінове замовлення; щаслива родина і хворий юнак. Цей невеликий твір Леся, найімовірніше, написала, коли їй було 17 років.
4. Декілька зворушливих творів про святкування Різдва у родині священника написав Богдан Лепкий – за власними дитячими спогадами. В оповіданні “Під святий вечір” разом із героєм-школярем відчуваємо те радісне очікування свята, яке охоплювало дітей перед Різдвом, адже вони мали роз’їжджатися по домівках, до рідні. А у творі “Святий вечір на селі” докладно описані звичаї встановлення “дідуха”, колядування, “квокання”.
5. Низку творів на різдвяно-новорічну тематику створив і Модест Левицький. Це, зокрема, сатиричне оповідання “Наградні” (про стосунки дрібних чиновників із вищою владою, псевдопремії й знайоме сучасним читачам “добровільно-примусове” збирання коштів на подарунки начальству), щемлива “Коляда” (присвячена відомому драматургу Іванові Карпенку-Карому)
6. Сучасні письменники також працюють у жанрі різдвяного оповідання. Розчулює “Золотий павучок” Івана Малковича, у якому фінальним акордом звучать слова: “Війна скінчилася. Ми перемогли ворога”.
7. У 2018 році Ярослава Терлецька та Галина Петросаняк видали спільну книжку оповідань “Різдвяний янгол”. Дія творів відбувається в Карпатах, і, попри нужду, соціальне сирітство (батьки більшості дітей – на заробітках за кордоном) чи відлюдькуватість, усі герої мають право на своє різдвяне диво.
#літературний_флюгер #добірка #що_почитати #різдво
Хоча жанр має давнє коріння в європейській християнській культурі, вважають, що в сучасному вигляді його заснував англійський письменник ХІХ століття Чарльз Дікенс. Мабуть, усі ми в дитинстві читали його “Різдвяну пісню” в прозі про жадібного містера Скруджа.
💌 Українські письменники й письменниці охоче працювали в цьому жанрі. Ці твори – джерело знань про святкові обряди й звичаї українців, про те, як поступово ці звичаї змінювалися, європеїзувалися. Наприклад, з оповідань Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Богдана Лепкого дізнаємося, що спочатку прикрашену ялинку чи сосонку, за північною модою, почали ставити в себе пани, а далі – і родини священників. Натомість для селян новорічна ялинка доволі довго лишалася дивиною.
⬇️Пропонуємо невелику добірку різдвяних оповідань, які можна почитати чи послухати на свята.
1. Низку новорічних та різдвяних історій створила Олена Пчілка. У збірці “Оповідання різдвяні” 1907 року вміщено три її твори про те, як проводили свята містяни й дворяни: “Забавний вечір”, “Маскарад” і “Чад”. Тут ідеться про звичаї різдвяних балів для дітей і молоді – саме такий бал, забувши про свої обіцянки селянам, відвідують герої “Чаду”.“Маскарад” звучить доволі феміністично, адже розкриває, крім святкувальних звичаїв київських містян, ще й тему невидимої жіночої праці, яку ніхто не цінує.
Є в Олени Пчілки й різдвяні оповідання, де головними героями виступають діти. Це, зокрема, “Збентежена вечеря” і “Сосонка”.
2. “Сосонка” Олени Пчілки за темою перегукується з іншим відомим твором – оповіданням “Ялинка” Михайла Коцюбинського. Нужда змушує селянина Якима продати ялинку з двору панам на свято. Малий Василько, Якимів син, везе зрубане деревце саньми через заметіль – чи матиме ця пригода добрий фінал?
3. Донька Олени Пчілки, Леся Українка, теж не цуралася різдвяної тематики. У творі “Святий вечір (образочки)” вміщено чотири замальовки про те, як проводять Святвечір різні люди: школярик, що зимовим полем повертається додому на канікули; бідна швачка, яка виконує термінове замовлення; щаслива родина і хворий юнак. Цей невеликий твір Леся, найімовірніше, написала, коли їй було 17 років.
4. Декілька зворушливих творів про святкування Різдва у родині священника написав Богдан Лепкий – за власними дитячими спогадами. В оповіданні “Під святий вечір” разом із героєм-школярем відчуваємо те радісне очікування свята, яке охоплювало дітей перед Різдвом, адже вони мали роз’їжджатися по домівках, до рідні. А у творі “Святий вечір на селі” докладно описані звичаї встановлення “дідуха”, колядування, “квокання”.
5. Низку творів на різдвяно-новорічну тематику створив і Модест Левицький. Це, зокрема, сатиричне оповідання “Наградні” (про стосунки дрібних чиновників із вищою владою, псевдопремії й знайоме сучасним читачам “добровільно-примусове” збирання коштів на подарунки начальству), щемлива “Коляда” (присвячена відомому драматургу Іванові Карпенку-Карому)
6. Сучасні письменники також працюють у жанрі різдвяного оповідання. Розчулює “Золотий павучок” Івана Малковича, у якому фінальним акордом звучать слова: “Війна скінчилася. Ми перемогли ворога”.
7. У 2018 році Ярослава Терлецька та Галина Петросаняк видали спільну книжку оповідань “Різдвяний янгол”. Дія творів відбувається в Карпатах, і, попри нужду, соціальне сирітство (батьки більшості дітей – на заробітках за кордоном) чи відлюдькуватість, усі герої мають право на своє різдвяне диво.
#літературний_флюгер #добірка #що_почитати #різдво
🌲 Різдвяне оповідання – жанр, назва якого, здавалося б, говорить сама за себе. Це короткі історії, де події розгортаються у “святочний” період, тобто від Різдва до Богоявлення, або ж Водохреща.
Хоча жанр має давнє коріння в європейській християнській культурі, вважають, що в сучасному вигляді його заснував англійський письменник ХІХ століття Чарльз Дікенс. Мабуть, усі ми в дитинстві читали його “Різдвяну пісню” в прозі про жадібного містера Скруджа.
💌 Українські письменники й письменниці охоче працювали в цьому жанрі. Ці твори – джерело знань про святкові обряди й звичаї українців, про те, як поступово ці звичаї змінювалися, європеїзувалися. Наприклад, з оповідань Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Богдана Лепкого дізнаємося, що спочатку прикрашену ялинку чи сосонку, за північною модою, почали ставити в себе пани, а далі – і родини священників. Натомість для селян новорічна ялинка доволі довго лишалася дивиною.
⬇️Пропонуємо невелику добірку різдвяних оповідань, які можна почитати чи послухати на свята.
1. Низку новорічних та різдвяних історій створила Олена Пчілка. У збірці “Оповідання різдвяні” 1907 року вміщено три її твори про те, як проводили свята містяни й дворяни: “Забавний вечір”, “Маскарад” і “Чад”. Тут ідеться про звичаї різдвяних балів для дітей і молоді – саме такий бал, забувши про свої обіцянки селянам, відвідують герої “Чаду”.“Маскарад” звучить доволі феміністично, адже розкриває, крім святкувальних звичаїв київських містян, ще й тему невидимої жіночої праці, яку ніхто не цінує.
Є в Олени Пчілки й різдвяні оповідання, де головними героями виступають діти. Це, зокрема, “Збентежена вечеря” і “Сосонка”.
2. “Сосонка” Олени Пчілки за темою перегукується з іншим відомим твором – оповіданням “Ялинка” Михайла Коцюбинського. Нужда змушує селянина Якима продати ялинку з двору панам на свято. Малий Василько, Якимів син, везе зрубане деревце саньми через заметіль – чи матиме ця пригода добрий фінал?
3. Донька Олени Пчілки, Леся Українка, теж не цуралася різдвяної тематики. У творі “Святий вечір (образочки)” вміщено чотири замальовки про те, як проводять Святвечір різні люди: школярик, що зимовим полем повертається додому на канікули; бідна швачка, яка виконує термінове замовлення; щаслива родина і хворий юнак. Цей невеликий твір Леся, найімовірніше, написала, коли їй було 17 років.
4. Декілька зворушливих творів про святкування Різдва у родині священника написав Богдан Лепкий – за власними дитячими спогадами. В оповіданні “Під святий вечір” разом із героєм-школярем відчуваємо те радісне очікування свята, яке охоплювало дітей перед Різдвом, адже вони мали роз’їжджатися по домівках, до рідні. А у творі “Святий вечір на селі” докладно описані звичаї встановлення “дідуха”, колядування, “квокання”.
5. Низку творів на різдвяно-новорічну тематику створив і Модест Левицький. Це, зокрема, сатиричне оповідання “Наградні” (про стосунки дрібних чиновників із вищою владою, псевдопремії й знайоме сучасним читачам “добровільно-примусове” збирання коштів на подарунки начальству), щемлива “Коляда” (присвячена відомому драматургу Іванові Карпенку-Карому)
6. Сучасні письменники також працюють у жанрі різдвяного оповідання. Розчулює “Золотий павучок” Івана Малковича, у якому фінальним акордом звучать слова: “Війна скінчилася. Ми перемогли ворога”.
7. У 2018 році Ярослава Терлецька та Галина Петросаняк видали спільну книжку оповідань “Різдвяний янгол”. Дія творів відбувається в Карпатах, і, попри нужду, соціальне сирітство (батьки більшості дітей – на заробітках за кордоном) чи відлюдькуватість, усі герої мають право на своє різдвяне диво.
#літературний_флюгер #добірка #що_почитати #різдво


2Kпереглядів