“Усе, що я хочу на Різдво” Венді Лоджіа Видавництво Ранок Бейлі обожнює Різдво і все, що з ним пов’язано. А ще вона хоче поцілуватися під омелою, як у всіх тих казкових атмосферних фільмах. У Бейлі є в голові приблизний образ того, хто мав би бути тим хлопцем, і, звісно ж, Джейкоб Марлі геть йому не відповідає. Ну хіба що, може, інколи. А от загадковий білявчик Чарлі відповідає. Але тут теж не все просто. То як Бейлі в усьому розібратися? Це непогана різдвяна історія про підлітків, але в топ кращих не увійде. Трошки чарівна, трошки дивненька, з чисто підлітковими проблемами, але дуже проста та легка для читання. Тільки момент з різдвяними жетонами був сумним, і, вочевидь, таким чином авторка хотіла додати драми, щоб не робити книжку зовсім вже казково-ванільною. А заразом, може, додати якусь морально-повчальну компоненту. Насправді я не знаю, що такого ще про неї сказати. Вона мила, але по факту практично ні про що) Напевно, проблема в тому, що я її читала після “Це Крістмас, крихітко”, і навіть на її фоні “Усе, що я хочу на Різдво” виглядала простою і, так би мовити, “безподійною”. Але, гадаю, для раннього підліткового віку ця історія була би в тему. Бо вона про віру в дива, про атмосферу свята, про гарні стосунки з батьками та родинні традиції, про перше кохання та й загалом про оце відчуття мімімі. А ще тут прикольно оформлені глави - назва кожної є відсилкою до якоїсь різдвяної пісні. В цьому плані мені трішки було схоже на “Краще, ніж у фільмах”. #книжковий_відгук #Лана_читає