В СЕРЦІ ТИ ОДНА

Вкраїно люба, в серці ти одна,
Як світло в храмі, як молитва тиха,
Твоя́ доро́га вільна і сумна,
На кожнім кроці зазнає́ш ти ли́ха.

Ти – мати всіх, хто вірить і болить,
Хто не зламався, хоч земля трясла́ся,
І навіть птах, що в вирій відлетить,
Вертає там, де обійнять взяла́ся.

Ти так стоїш, мов вічності свіча,
У кожнім серці твій незгасний спомин,
Твоя́ любов торка мого́ плеча,
Що не зникає навіть серед гро́мів.

Ти – голос предків, що в степах бринів,
І сльо́зи тих, хто вірив у світання,
Ти – кожен крок, що волею жеврів,
І кожне слово – кузня і надба́ння.

Ти, наче зірка, що впаде з небес,
Щоб освітити шлях у темну днину.
Тернистий шлях із гідністю пройде́ш,
Хоч кров скропила кожную стежину.

Ти, наче осінь в золотім вінку,
Де кожен лист, як спогад про героїв,
Ти – в кожнім слові, в кожному рядку,
Що шепче серце у журбі й любові.

13.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049673
В СЕРЦІ ТИ ОДНА Вкраїно люба, в серці ти одна, Як світло в храмі, як молитва тиха, Твоя́ доро́га вільна і сумна, На кожнім кроці зазнає́ш ти ли́ха. Ти – мати всіх, хто вірить і болить, Хто не зламався, хоч земля трясла́ся, І навіть птах, що в вирій відлетить, Вертає там, де обійнять взяла́ся. Ти так стоїш, мов вічності свіча, У кожнім серці твій незгасний спомин, Твоя́ любов торка мого́ плеча, Що не зникає навіть серед гро́мів. Ти – голос предків, що в степах бринів, І сльо́зи тих, хто вірив у світання, Ти – кожен крок, що волею жеврів, І кожне слово – кузня і надба́ння. Ти, наче зірка, що впаде з небес, Щоб освітити шлях у темну днину. Тернистий шлях із гідністю пройде́ш, Хоч кров скропила кожную стежину. Ти, наче осінь в золотім вінку, Де кожен лист, як спогад про героїв, Ти – в кожнім слові, в кожному рядку, Що шепче серце у журбі й любові. 13.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049673
204views