#архітектура #історія Каплиця-усипальниця Сапєг у Більче-Золотому — неоготична пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована на території колишньої садиби магнатського роду Сапєг. Розташована на пагорбі серед старовинного парку в селі Більче-Золоте, споруда постала за проєктом архітектора Адольфа Куна в 1898 році (або 1880-му) на замовлення князя Леона Павла Сапєги. Її черепичний дах, вузькі готичні вікна, арки та скульптурний декор надають будівлі витонченості. На фасаді два герби: литовський ”Погоня” і родовий “Лис”. У підземних склепіннях колись містилися поховання представників роду, які згодом були перепоховані на місцевому цвинтарі. Неподалік стояв двоповерховий палац Сапєг, знищений під час Другої світової війни. Сьогодні споруда належить Українській греко-католицькій церкві та відома як храм святої Параскеви. Вона залишається головною архітектурною окрасою села, розташованого серед мальовничих ландшафтів Поділля. Осінь — найкращий час для Більче-Золотого. Старий парк навколо каплиці Сапєгів перетворюється на м’яке золоте море, а неоготичні шпилі храму виринають із туману, як із іншої епохи. Тиша, легкий запах вогкості й листя, шурхіт під ногами — і вся ця історична меланхолія тільки підсилює відчуття присутності минулого.