ЗБЕРЕЖЕМО ПАМ’ЯТЬ І СВОБОДУ

Та ми – не тінь, ми – голос поколінь,
Що крізь пожежі й попіл не зламались,
Ми ті – хто береже в серцях наш дзвін,
Які потвор у бурю не злякались.

Ми ті – хто вишиває кожен шрам,
На полотні – моли́тви і надії,
Хай світ здригнеться – мовим: «Не віддам
Ні мови, ні Вкраїни, ані мрії!»

Бо кожна рана, то не просто біль,
Це – пам’ять, що палає й не зникає,
І кожен крок, як виклик, як обстріл,
Та дух наш і в війну не помирає.

Ми – не мовчання, ми – вогонь в словах,
Що крізь століття палахтить і кличе,
Ми в кожній ніші, в кожних двох рядках,
Де мати плаче і волосся смиче.

Ми в кожній хмарі, що над степом йде,
В сльозі, що падає на чорноземи,
Нас не зламати, хоч вражина б’є,
Ми, як коріння, що тримає землю.

І хоч потвора нищить наші сни,
Ми збережем і пам’ять і свободу,
Бо в нас любов сильніша від війни́,
І віра є, мов джерело народу.

10.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049323

ЗБЕРЕЖЕМО ПАМ’ЯТЬ І СВОБОДУ Та ми – не тінь, ми – голос поколінь, Що крізь пожежі й попіл не зламались, Ми ті – хто береже в серцях наш дзвін, Які потвор у бурю не злякались. Ми ті – хто вишиває кожен шрам, На полотні – моли́тви і надії, Хай світ здригнеться – мовим: «Не віддам Ні мови, ні Вкраїни, ані мрії!» Бо кожна рана, то не просто біль, Це – пам’ять, що палає й не зникає, І кожен крок, як виклик, як обстріл, Та дух наш і в війну не помирає. Ми – не мовчання, ми – вогонь в словах, Що крізь століття палахтить і кличе, Ми в кожній ніші, в кожних двох рядках, Де мати плаче і волосся смиче. Ми в кожній хмарі, що над степом йде, В сльозі, що падає на чорноземи, Нас не зламати, хоч вражина б’є, Ми, як коріння, що тримає землю. І хоч потвора нищить наші сни, Ми збережем і пам’ять і свободу, Бо в нас любов сильніша від війни́, І віра є, мов джерело народу. 10.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049323
33views