КОЛИ ДО НАС ПРИЙШЛА ВІЙНА

Коли до нас у дім прийшла біда,
Коли до нас ввірвалися ординці,
В яких була́ спланована хода,
Тоді нам горя вли́лось аж по вінці.

Коли до нас прийшов той чорний день,
Який вовік ніко́ли не забудем,
Дода́лось в нас тортурних катіве́нь...
Та, вбитих всіх, зі сну ми не пробудим.

Коли біда прийшла, неначе грім,
Який вбивати став по всіх усюдах...
Так ворог увірвався у наш дім
І танком, мов катком, пройшовсь по людях.

Коли орда ввірвалась вочевидь,
Так впевнено і нагло наступала,
Не бу́ло в нас тоді на це провидь,
Не знали, що прийде́ до нас навала.

Коли війна влетіла, мов стріла,
І влучила так чітко без прома́ху,
Смертей, калік, і горя додала́,
Дода́ла туги, і жалю́, і стра́ху.

Коли війна палити стала все,
Немов гриби, рости взяли́сь могили,
Ми зрозуміли, що вона несе...
Це витримать, нехай Госпо́дь дасть сили.

23.09.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1048269