Живи, земле рідна моя,
Тримайся, моя Україно!
Не згасла ще твоя зоря.
В тобі наша сила і віра.
Ти будеш іти повз руїн
Та будеш крізь сльози сміятись.
Ти встанеш з розбитих колін,
Щоб знову свій дім будувати.
...А зараз тобі так болить...
Не в силі так міцно триматись ...
Й душа через терни кричить,
Щоб в путах навік не зламатись.
Колосяться в полі жита,
В них маки і цвіт волошковий
Для тебе цвітуть неспроста -
Про пам'ять полеглих Героїв.
Мар'яна Котула.
✍️
Тримайся, моя Україно!
Не згасла ще твоя зоря.
В тобі наша сила і віра.
Ти будеш іти повз руїн
Та будеш крізь сльози сміятись.
Ти встанеш з розбитих колін,
Щоб знову свій дім будувати.
...А зараз тобі так болить...
Не в силі так міцно триматись ...
Й душа через терни кричить,
Щоб в путах навік не зламатись.
Колосяться в полі жита,
В них маки і цвіт волошковий
Для тебе цвітуть неспроста -
Про пам'ять полеглих Героїв.
Мар'яна Котула.
✍️
Живи, земле рідна моя,
Тримайся, моя Україно!
Не згасла ще твоя зоря.
В тобі наша сила і віра.
Ти будеш іти повз руїн
Та будеш крізь сльози сміятись.
Ти встанеш з розбитих колін,
Щоб знову свій дім будувати.
...А зараз тобі так болить...
Не в силі так міцно триматись ...
Й душа через терни кричить,
Щоб в путах навік не зламатись.
Колосяться в полі жита,
В них маки і цвіт волошковий
Для тебе цвітуть неспроста -
Про пам'ять полеглих Героїв.
Мар'яна Котула.
✍️

491переглядів