#архітектура #історія
Забутий Хрещатик: архітектурні перлини, що зникли назавжди
Дім оборони (колишній прибутковий будинок Дмитра Агренєва-Славянського)
вул. Хрещатик, 1/2

Будівництво цієї унікальної споруди розпочалося у 1891 році за проєктом київського архітектора Миколи Казанського. Замовником був видатний співак і диригент Дмитро Агренєв-Славянський, який мріяв створити на Хрещатику справжній центр слов’янської культури та музики.

План був грандіозним: дві концертні зали (на 5000 та 500 місць), музична школа, бібліотека, книгарня, готель і крамниці. Будівля вражала своїми масштабами — г-подібна форма, розкішна цегляна орнаментика, цибулинні бані на даху.

Та фінансові труднощі змусили митця відмовитись від своєї мрії — будинок перейшов до купця Боруха Рабіновича, який перебудував його під прибутковий дім. До революції тут діяли ресторани, клуби, товариства, а за радянської влади — клуб «Радпрацівник» та комітет Спілки робітничої молоді.

У 1930-х роках споруду перебудували — спершу за проєктом Павла Альошина, потім Олександра Лінецького. Так вона стала Будинком оборони імені Михайла Фрунзе, набувши суворих монументальних рис радянського стилю.

Під час боїв за Київ у 1943 році будівлю спалили, а після війни — остаточно розібрали в рамках реконструкції Хрещатика.

Сьогодні на її місці стоїть готель «Дніпро», а велична споруда з минулого живе лише на старих світлинах і в пам’яті киян.

#архітектура #історія Забутий Хрещатик: архітектурні перлини, що зникли назавжди Дім оборони (колишній прибутковий будинок Дмитра Агренєва-Славянського) вул. Хрещатик, 1/2 Будівництво цієї унікальної споруди розпочалося у 1891 році за проєктом київського архітектора Миколи Казанського. Замовником був видатний співак і диригент Дмитро Агренєв-Славянський, який мріяв створити на Хрещатику справжній центр слов’янської культури та музики. План був грандіозним: дві концертні зали (на 5000 та 500 місць), музична школа, бібліотека, книгарня, готель і крамниці. Будівля вражала своїми масштабами — г-подібна форма, розкішна цегляна орнаментика, цибулинні бані на даху. Та фінансові труднощі змусили митця відмовитись від своєї мрії — будинок перейшов до купця Боруха Рабіновича, який перебудував його під прибутковий дім. До революції тут діяли ресторани, клуби, товариства, а за радянської влади — клуб «Радпрацівник» та комітет Спілки робітничої молоді. У 1930-х роках споруду перебудували — спершу за проєктом Павла Альошина, потім Олександра Лінецького. Так вона стала Будинком оборони імені Михайла Фрунзе, набувши суворих монументальних рис радянського стилю. Під час боїв за Київ у 1943 році будівлю спалили, а після війни — остаточно розібрали в рамках реконструкції Хрещатика. Сьогодні на її місці стоїть готель «Дніпро», а велична споруда з минулого живе лише на старих світлинах і в пам’яті киян.
Love
1
176views