#поезія
Пливуть човни без імені й дати,
без клятв, без драм, без зайвих голосів.
Впізнай мене: не будемо страждати —
у мовчанні пил на щоках зажеврів.
У денній тиші я закину ноги
тобі на руки — в обрисах надій.
Минуле — вечір і спільні застороги,
що в юнім серці вгамували бій.
Я відлучаю спогад від печалі,
без знаків давніх, що вели на шлях.
Вода сліди розмиє на причалі
й піщані замки, що руйнують страх.
Svitla Beruashvili
Пливуть човни без імені й дати,
без клятв, без драм, без зайвих голосів.
Впізнай мене: не будемо страждати —
у мовчанні пил на щоках зажеврів.
У денній тиші я закину ноги
тобі на руки — в обрисах надій.
Минуле — вечір і спільні застороги,
що в юнім серці вгамували бій.
Я відлучаю спогад від печалі,
без знаків давніх, що вели на шлях.
Вода сліди розмиє на причалі
й піщані замки, що руйнують страх.
Svitla Beruashvili
#поезія
Пливуть човни без імені й дати,
без клятв, без драм, без зайвих голосів.
Впізнай мене: не будемо страждати —
у мовчанні пил на щоках зажеврів.
У денній тиші я закину ноги
тобі на руки — в обрисах надій.
Минуле — вечір і спільні застороги,
що в юнім серці вгамували бій.
Я відлучаю спогад від печалі,
без знаків давніх, що вели на шлях.
Вода сліди розмиє на причалі
й піщані замки, що руйнують страх.
Svitla Beruashvili

131views