САМОТНІСТЬ

(рондель)

Тиша дарує мені глибину,
Вмію читати самотності знак.
Думка прозора стискає, однак
Знаю: навряд чи її омину.

Ніби у храмі своєму зі сну,
Сяє беззвучність, неначе маяк.
Тиша дарує мені глибину,
Вмію читати самотності знак.

З темряви кличу примхливу весну,
Серед красивих осінніх відзнак,
Вічно шукаю свій шлях мов хижак,
Та обираю стезю мовчазну.
Тиша дарує мені глибину.

Автори: Мирослав Манюк
Артур Курдіновський

24.09.2025
САМОТНІСТЬ (рондель) Тиша дарує мені глибину, Вмію читати самотності знак. Думка прозора стискає, однак Знаю: навряд чи її омину. Ніби у храмі своєму зі сну, Сяє беззвучність, неначе маяк. Тиша дарує мені глибину, Вмію читати самотності знак. З темряви кличу примхливу весну, Серед красивих осінніх відзнак, Вічно шукаю свій шлях мов хижак, Та обираю стезю мовчазну. Тиша дарує мені глибину. Автори: Мирослав Манюк Артур Курдіновський 24.09.2025
Like
1
77views