ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ
(казка для дітей та дорослих)
Жив у шаховому царстві шаховий король,
І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль.
Вихвалявся, що як вийде він на поле бою,
В поєдинку всі фігури затьмарить собою.
Якось той король пихатий вирушив в похід,
На чужині свого носа пхав куди не слід.
Натерпілися чужинці лиха від хвалька.
- Маєм ми його провчити й дати копняка!
Щоб все вирішити спільно – скликали нараду.
- Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду?
Вийшов посеред громади молодий козак.
Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак.
- Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною,
В справедливому двобою стрінеться зі мною!
І якщо мені, простому пішаку, програє,
Хай з великою ганьбою додому вертає!
Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали
І з несхибною стрілою в стан чужий послали.
З тріском та стріла прошила полотно намету
І влучила королю в мисочку з шербетом.
Прочитав король листа, хвацько здибив вуса:
- Та я того пішака зовсім не боюся!
Проти мене він пігмей і хробак нікчемний,
І мечем моїм могутнім буде убієнний!
Та забув хвалько про те, що нерівні сили,
Що у кучерях його срібляться сивини,
Що давно в його руці не дзвеніла зброя,
Що хибка його хода і постава квола.
Як зійшовся з козаком у стрімкому герці -
Жодних сумнівів не мав у своєму серці.
Та клинок його меча шабля розтрощила,
І відвага козака дух його зломила.
Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся,
Ти даремно на все царство міццю вихвалявся.
Під коліном в горобця – і те більше сили!
Твоє місце не в боях, а в пухкій перині!
Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає.
В закривавлених полях соняхом зростає!
Для своїх сурми відхід й хутко забирайся,
Та на нашу шахівницю більше не вертайся!
Цяя казочка проста, та натяки має.
Хто із вас такий меткий – нехай розгадає!
©️ Наталія і Настя Шешунови
https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx
(казка для дітей та дорослих)
Жив у шаховому царстві шаховий король,
І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль.
Вихвалявся, що як вийде він на поле бою,
В поєдинку всі фігури затьмарить собою.
Якось той король пихатий вирушив в похід,
На чужині свого носа пхав куди не слід.
Натерпілися чужинці лиха від хвалька.
- Маєм ми його провчити й дати копняка!
Щоб все вирішити спільно – скликали нараду.
- Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду?
Вийшов посеред громади молодий козак.
Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак.
- Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною,
В справедливому двобою стрінеться зі мною!
І якщо мені, простому пішаку, програє,
Хай з великою ганьбою додому вертає!
Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали
І з несхибною стрілою в стан чужий послали.
З тріском та стріла прошила полотно намету
І влучила королю в мисочку з шербетом.
Прочитав король листа, хвацько здибив вуса:
- Та я того пішака зовсім не боюся!
Проти мене він пігмей і хробак нікчемний,
І мечем моїм могутнім буде убієнний!
Та забув хвалько про те, що нерівні сили,
Що у кучерях його срібляться сивини,
Що давно в його руці не дзвеніла зброя,
Що хибка його хода і постава квола.
Як зійшовся з козаком у стрімкому герці -
Жодних сумнівів не мав у своєму серці.
Та клинок його меча шабля розтрощила,
І відвага козака дух його зломила.
Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся,
Ти даремно на все царство міццю вихвалявся.
Під коліном в горобця – і те більше сили!
Твоє місце не в боях, а в пухкій перині!
Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає.
В закривавлених полях соняхом зростає!
Для своїх сурми відхід й хутко забирайся,
Та на нашу шахівницю більше не вертайся!
Цяя казочка проста, та натяки має.
Хто із вас такий меткий – нехай розгадає!
©️ Наталія і Настя Шешунови
https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx
ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ
(казка для дітей та дорослих)
Жив у шаховому царстві шаховий король,
І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль.
Вихвалявся, що як вийде він на поле бою,
В поєдинку всі фігури затьмарить собою.
Якось той король пихатий вирушив в похід,
На чужині свого носа пхав куди не слід.
Натерпілися чужинці лиха від хвалька.
- Маєм ми його провчити й дати копняка!
Щоб все вирішити спільно – скликали нараду.
- Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду?
Вийшов посеред громади молодий козак.
Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак.
- Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною,
В справедливому двобою стрінеться зі мною!
І якщо мені, простому пішаку, програє,
Хай з великою ганьбою додому вертає!
Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали
І з несхибною стрілою в стан чужий послали.
З тріском та стріла прошила полотно намету
І влучила королю в мисочку з шербетом.
Прочитав король листа, хвацько здибив вуса:
- Та я того пішака зовсім не боюся!
Проти мене він пігмей і хробак нікчемний,
І мечем моїм могутнім буде убієнний!
Та забув хвалько про те, що нерівні сили,
Що у кучерях його срібляться сивини,
Що давно в його руці не дзвеніла зброя,
Що хибка його хода і постава квола.
Як зійшовся з козаком у стрімкому герці -
Жодних сумнівів не мав у своєму серці.
Та клинок його меча шабля розтрощила,
І відвага козака дух його зломила.
Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся,
Ти даремно на все царство міццю вихвалявся.
Під коліном в горобця – і те більше сили!
Твоє місце не в боях, а в пухкій перині!
Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає.
В закривавлених полях соняхом зростає!
Для своїх сурми відхід й хутко забирайся,
Та на нашу шахівницю більше не вертайся!
Цяя казочка проста, та натяки має.
Хто із вас такий меткий – нехай розгадає!
©️ Наталія і Настя Шешунови
https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx

64переглядів