#книжковий_відгук #Лана_читає

“Королева порожнечі” Голлі Блек
Третя частина циклу "Народ повітря"
Видавництво Віват

Ох і вміє пані Блек потріпати нерви. Фінал другої книги був… гхм… трошки неочікуваним, тож декому у третій книзі довелося напружитися, щоб все це пояснити. Джуд через певні обставини “гостює” у своєї сестри у світі людей, тренує Дуба, ненавидить Кардана і, сама того не підозрюючи, займається рекрутингом. Аж доки до них не прийшла її сестра-близнючка Терін, яка з психу відростила яйця та встряла через це в халепу. Звісно, Джуд погодилася допомогти. Ідея непогана, хоч і небезпечна. Але ця Дуарте не тікає від небезпеки)

Обожнюю всіма фібрами души цю книгу, як і всю серію! Біля кожної фрази, яку Кардан каже Джуд, хотілося почепити стікер, щоб потім мандрувати ними у періоди суму. Ця пара вчиться знімати свої маски та робить свідомі кроки назустріч своїм почуттям. От парадокс - книга не хтива, не дуже-то й відверта, але між Джуд і Карданом палає так, що навіть стримані (за мірками більшості роментезі) описи мають збіса палкий вигляд.

Тішить, шо Терін, яка бісила мене у двох попередніх частинах, еволюціонувала від амеби до цікавого персонажа. Тішить, що є ще класні герої та лінії, в тому числі й любовні. Тішить, що політичні інтриги та сцени протистоянь нікуди не ділися. Фінал офігезний, хоча авторка все ж змусила на шляху до нього неабияк похвилюватися. А разом з цим і познайомила з персонажами, яких можна зустріти у дилогії про Дуба.

Ця частина стала прекрасним завершенням основної трилогії, і я впевнена, що ще до неї повернуся.
#книжковий_відгук #Лана_читає “Королева порожнечі” Голлі Блек Третя частина циклу "Народ повітря" Видавництво Віват Ох і вміє пані Блек потріпати нерви. Фінал другої книги був… гхм… трошки неочікуваним, тож декому у третій книзі довелося напружитися, щоб все це пояснити. Джуд через певні обставини “гостює” у своєї сестри у світі людей, тренує Дуба, ненавидить Кардана і, сама того не підозрюючи, займається рекрутингом. Аж доки до них не прийшла її сестра-близнючка Терін, яка з психу відростила яйця та встряла через це в халепу. Звісно, Джуд погодилася допомогти. Ідея непогана, хоч і небезпечна. Але ця Дуарте не тікає від небезпеки) Обожнюю всіма фібрами души цю книгу, як і всю серію! Біля кожної фрази, яку Кардан каже Джуд, хотілося почепити стікер, щоб потім мандрувати ними у періоди суму. Ця пара вчиться знімати свої маски та робить свідомі кроки назустріч своїм почуттям. От парадокс - книга не хтива, не дуже-то й відверта, але між Джуд і Карданом палає так, що навіть стримані (за мірками більшості роментезі) описи мають збіса палкий вигляд. Тішить, шо Терін, яка бісила мене у двох попередніх частинах, еволюціонувала від амеби до цікавого персонажа. Тішить, що є ще класні герої та лінії, в тому числі й любовні. Тішить, що політичні інтриги та сцени протистоянь нікуди не ділися. Фінал офігезний, хоча авторка все ж змусила на шляху до нього неабияк похвилюватися. А разом з цим і познайомила з персонажами, яких можна зустріти у дилогії про Дуба. Ця частина стала прекрасним завершенням основної трилогії, і я впевнена, що ще до неї повернуся.
Love
1
173views