Зранку усвідомила одну річ, якою дуже хочу поділитися. Про стан, енергію та взагалі задоволеність життям. Я прокинулась з якоюсь тривогою: новий тиждень, треба щось робити, у мене заняття, люди не записались.. я відклала телефон, і пішла робити ранкову руханку. Під улюблену музику, те, чого хоче тіло. І я настільки занурилась в момент і свої відчуття… мені стало так спокійно. Ми всі хочемо спокою, і щоб нам було добре. І постійно біжимо: "так, треба швидше, бо робота, а ще треба посуд помити, ой, там зустріч, а як туди доїхати… " і забираємо цей час і цей спокій у себе. Як часто ви просто насолоджуєтесь чаєм чи кавою, спогляданням природи? Своєю власною компанією? Без телефону і складання планів в голові? Я сьогодні відчула, що це і є ключі від щастя. І збагнула що обираю практики для себе й для роботи - йога, медитація, арт-терапія - які призупиняють мислення і вчать бути в моменті, в процесі. Нас вчили, що треба бути сфокусованим на результаті. Але результат - в майбутньому. Процес є поточним, теперішнім. І в ньому можна відчути життя. Або так від нього задовбатись, що не радіти результату. В МОМЕНТІ. Слова цього тижня. Я беру на цей тиждень намір проживати в моменті. І перечитаю «Сила моменту тепер» Екхарта Толе.

Щоб справді відчути зміни, однієї інформації та усвідомлень мало. Їх треба інтегрувати в життя. Це одночасно і легше, і складніше, ніж здається. Ми всі потерпаємо останнім часом від ідеї «щось в легкості». Гроші в легкості, квантовий стрибок у розвитку, тощо. Так, світ змінився і все зараз набагато швидше й по-іншому. Але це не значить, що тепер нічого не треба робити. Один раз помедитувала, практику зробила, рілс виклала - хоба, і все готово! Було б круто, я теж так хочу і теж на таке купилась. Але я зрозуміла, що в легкості = без насилля над собою. Із розуміння своєї суті. Без надриву, із задоволення та із любові. Без паніки та переживань. Легкість - це стан, а не відсутність дій. Тому формула така: нові знання → усвідомлення → тренування в безпечному середовищі (через практику йоги, медитації, рефлексії) → інтеграція в життя конкретними діями. Це робота, свідома, але приємна. Це системний підхід до нової якості життя. В моїй системі - це декілька годин на тиждень, в комфортному ритмі.

Свята пройшли, а плани залишилися. Ми часто обіцяємо собі: "з нового року я зроблю..." А потім додаємо ще більше списків, цілей, завдань. Але чи це справді твої бажання? Чи знову режисером є хтось інший? Цього року я почала із новорічного детоксу. Ні, це не про їжу чи спорт. Це про те, чим я наповнюю своє життя. ✨ Я обираю те, що мене надихає: цікаві книги, спілкування, дії. 🛑 А те, що обмежує — залишаю в старому році. Мій улюблений метод детоксу — ставити собі питання. 🎥 "Це правда чи просто кіно в голові?" Бо часто ми застрягаємо в історіях, які придумали самі. Запитай себе: 👉 Хто режисер цього фільму? 👉 А хто просто дивиться? Що ти хочеш бачити на своєму екрані? Питання, яке змінює підхід: "Шоб шо?" Навіщо це робити? Чи приносить це радість і натхнення? Чи це просто черговий пункт із чужого списку? 3 січня. Ніби вже треба бути "на повну". Але знаєш що? Рік — це багато. У тебе є кожен новий день. Кожен день — це шанс почати щось по-новому. Без тиску, без надриву. Не змушуй себе до цілей, які не твої. Прислухайся до душі. Експериментуй: "А що буде, якщо...?" ✨ Обирай свій шлях. 🚶‍♀️ Йди ним із тими, хто тебе надихає. І пам'ятай: 🌟 Все починається з ідеї. 🫶 Переходить у стан. 🚀 І втілюється в дії. Кожен день — це можливість створювати своє життя.

Під час свят мені особливо помітна тема очікувань і… розчарувань. З дитинства це відчуття: ось-ось станеться диво ✨. Але воно чомусь не трапляється. І лишається порожнеча. Зʼявляється список обовʼязків: прикрасити ялинку 🎄, підготувати подарунки 🎁, святкувати 🥂, писати список бажань. Цього року я хотіла прикрасити ялинку 1 грудня — в памʼять про маму. Вона дуже любила створювати цю атмосферу ❤️. Сьогодні вже 26-те. Ялинки немає. І мені ок. Останні роки я зрозуміла, що святкувати чи ні, обмінюватись подарунками чи ні — це мій вибір. І це не про “щось упущене”. Свято — це момент, який ти створюєш тоді, коли хочеш ✨. Диво — у твоїх руках. Воно починається зі щирого бажання 💭, внутрішнього стану 🫶 і дій 🚀. А ще — не варто очікувати, що інші поводитимуться так, як ти хочеш. Ну, може, іноді й так, але це швидше виняток 😅. Не хочеш — не готуй. Не відчуваєш — не святкуй. З тобою все ок. Твій новий період може початися хоч 10 січня, хоч 4 лютого. 1 січня — це просто календар 🗓️. Щире свято, яке йде зсередини, набагато цінніше і яскравіше, ніж намагання заткнути гірляндою ✨ порожнечу зсередини.

Друзі, вітаю 💚 Сьогодні я до вас з анонсом події, над якою працюю вже декілька місяців. Уже цієї суботи, 21 грудня, онлайн-простір усвідомленого життя VSENSI відкриває свої віртуальні двері у форматі закритого клубу! Чим це відрізняється від цієї сторінки? Ця сторінка VSENSI — це інформаційний простір, де я ділюся роздумами, рекомендаціями та загальними практиками. Закритий клуб VSENSI — це практичний формат для тих, хто: 🤔 відчуває, що жити, як зараз, більше не хоче, але не знає, що і як змінити; 😔 втомився від постійної гонки за досягненнями чи вигорів; 😌 досягнув хороших фінансових результатів, має комфортний рівень життя, але не відчуває задоволення; 💡 хоче знайти сили радіти життю й готовий працювати над цим. Ми створили простір, де ви не просто слухаєте чи навчаєтеся, а глибоко працюєте з собою на чотирьох рівнях: ✨ тіло — звільняєте напругу, розумієте свої потреби, налаштовуєте гармонію; ✨ емоції — усвідомлюєте й екологічно проживаєте свої почуття; ✨ розум — відрізняєте нав’язані страхи від справжніх бажань; ✨ душа — знаходите зв’язок із собою, повертаєтеся до своєї істинної суті. У результаті: 🌿 ви налагоджуєте основні сфери життя: здоров’я, стосунки, фінанси, самореалізацію, духовність; 💫 отримуєте внутрішні опори й незалежність від обставин; 💬 завжди маєте підтримку спільноти, де можна знайти відповіді, поділитися й отримати розуміння. Формат клубу: 🔹 регулярні онлайн зустрічі — рухові практики, йога, дихальні техніки, медитації, арт-терапія; 🔹 лекції експертів і практики для самостійного опрацювання; 🔹 спільнота однодумців, які йдуть схожими шляхами. Якщо відчуваєте, що це для вас, — пишіть в особисті повідомлення або залишайте "+" у коментарях, і я надішлю всі деталі. #всенсі

Новенька підбірка упереджень та роботи з ними ↩️ #всенсі

Наближаються новорічні свята, і, як завжди, люди діляться на два табори. Одні не відчувають настрою, ігнорують свято. Інші — створюють його для себе та близьких: прикрашають домівки, купують щось затишне на ярмарках, запалюють свічки. Моя мама завжди була в другому таборі. Як би важко чи неспокійно не було, вона створювала свято. Ялинка вже стояла 1 грудня, кімната сяяла гірляндами. Якщо вимикали світло — не біда, бо були гірлянди на батарейках! Її підхід був простим і водночас глибоким: головне те, що всередині. З цього тепла можна творити свою реальність. Ми завжди маємо вибір. Як прожити цей день? Як провести ці свята? Чекати дива чи стати його творцем? Обирати щось, що дарує радість, — це не про великі жести. Це може бути маленька дія: чашка какао, улюблена музика, обійми. Те, що зігріє тебе й створить простір, де хочеться жити, любити й ділитися. Свято (як і все інше в світі) завжди починається зсередини 💫 #всенсі #ятворець

День святого Миколая: історія, духовність і зв’язок із Санта-Клаусом Чи знали ви, що святкування Дня святого Миколая має глибокі історичні та духовні корені, а також цікаві перетворення, які дали нам образ Санта-Клауса? Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, жив у IV столітті й був відомий своєю добротою та щедрістю. Його вчинки – від допомоги бідним до порятунку несправедливо засуджених – зробили його символом милосердя і захисником дітей та нужденних. В Україні шанування святого Миколая стало традицією ще з часів Київської Русі. Свято символізувало милосердя, підтримку ближніх і підготовку до Різдва. Історично День святого Миколая святкували 19 грудня (за юліанським календарем), але з переходом на григоріанський календар в Україні тепер він припадає на 6 грудня. Незалежно від дати, його сенс залишається незмінним – це день доброти, уваги й співчуття. Образ святого Миколая трансформувався, перетнувши кордони і вплинувши на різні культури. У середньовічній Європі його шанували як покровителя дітей і мореплавців. Згодом, у Нідерландах, він став відомим як Sinterklaas – фігура, яка приносила подарунки дітям у ніч перед святом. Коли голландські переселенці потрапили до Америки, Sinterklaas перетворився на Santa Claus, більш комерціалізований і веселий образ, який зараз знайомий у всьому світі. Санта-Клаус отримав червоний костюм, мішок із подарунками та санчата з оленями завдяки літературі XIX століття й популярності святкової культури США. Попри зовнішні відмінності, святий Миколай і Санта-Клаус несуть спільне послання: віру в чудеса, силу добрих вчинків і радість, яку можна подарувати іншим.

Нас не вчили любити себе. Нас не вчили довіряти світові. Нас не вчили прислухатись до себе та своїх бажань. Нас вчили думати та аналізувати. Здавалося, що це — ключ до успіху: логіка, обґрунтування, чіткий план. Але чи допомагає це відчувати себе щасливими? Скільки разів ви приймали рішення, що "правильне" для всіх, але зовсім не для вас? І як часто ті рішення приносили радість? У школі нас вчили таблиці множення, але не говорили, як слухати своє серце. Ми знаємо, як будувати кар’єру, але іноді не розуміємо, чому вранці важко встати з ліжка. Та знаєте, у цьому немає вашої провини. Ніхто не пояснював, як довіряти собі чи світу. Але зараз — найкращий час, щоб почати вчитись. Почати з простого: -Поставити собі питання "чого я хочу сьогодні?" -Зробити щось приємне для себе, навіть якщо це маленька пауза серед дня. -Повірити, що світ підтримує вас більше, ніж здається. Цей шлях до себе — не про миттєві зміни, а про поступовий рух. Маленькими кроками. З любов’ю. Як думаєте, з чого ви могли б почати сьогодні? 🌿 #всенсі #шляхдосебе

Підбірка мемів із сенсом 💚