• 86переглядів
  • 46переглядів
  • https://youtu.be/cEgO83BQaDY?si=UB2QqtFT66iAtCSX
    https://youtu.be/cEgO83BQaDY?si=UB2QqtFT66iAtCSX
    158переглядів
  • #історія #події
    🕊️ Тихий Штурм Свободи: Як Студентський Марш розпочав Оксамитову Революцію.
    17 листопада 1989 року – це дата, коли вулиці Праги стали епіцентром, що поклав край десятиліттям комуністичного правління у Чехословаччині. Цей день, який згодом назвали "Оксамитовою революцією" (через його надзвичайну безкровність), розпочався з події, що мала винятково символічний характер.

    🕯️ З Пам'яті Проти Тиранії

    Студенти вийшли на вулиці Праги не з політичними гаслами проти режиму, а для вшанування пам'яті: це була 50-та річниця жорстокого придушення нацистами студентських демонстрацій 1939 року. Це був легальний, дозволений мітинг, просочений скорботою, а не бунтом.
    Марш розпочався мирно, але коли багатотисячна колона рушила з дозволеного маршруту у бік центру міста, їхня символічна акція швидко перетворилася на політичну демонстрацію проти існуючої влади ✊. Студенти несли свічки, квіти, співали й скандували вимоги про свободу.

    🚨 Асфальт Як Каталізатор

    Кульмінація наступила на вулиці Народній (Národní třída). Саме тут демонстрацію оточили та жорстоко розігнали загони спецпризначенців та поліції. Силовики діяли з безпрецедентною люттю, блокуючи всі виходи та б'ючи протестувальників кийками.
    Попри те, що фізично постраждало не так багато людей, як могло б, брутальність поліції спрацювала як потужний каталізатор. Особливо резонансною стала (хоча й пізніше спростована) чутка про загибель одного зі студентів. Навіть фейк про першу жертву виявився достатнім для того, щоб підірвати залишки довіри до режиму.

    Від Протесту до Зміни Режиму

    Агресія влади мала зворотний ефект: наступного дня вже не тільки студенти, а й актори, інтелігенція та звичайні громадяни Чехії та Словаччини, обурені побиттям молоді, вийшли на масові протести. 🎭 Акція на Народній тріда відкрила шлях до:
    * Створення опозиційного руху "Громадський форум" (Občanské fórum), лідером якого став дисидент Вацлав Гавел.
    * Масових мітингів, які щодня збирали сотні тисяч людей.
    * Загальнонаціонального страйку 27 листопада.

    Протягом кількох тижнів, під тиском вулиці та без жодного пострілу, комуністичний режим впав. Ввічливість та рішучість протестувальників, які мирно протистояли системі, подарували цій революції унікальну назву — Оксамитова 🎀.

    17 листопада сьогодні є державним святом у Чехії та Словаччині, Днем боротьби за свободу та демократію. Це нагадування про те, що навіть найзацементованіші стіни тиранії можуть обвалитися від мирного, але рішучого кроку.
    #історія #події 🕊️ Тихий Штурм Свободи: Як Студентський Марш розпочав Оксамитову Революцію. 17 листопада 1989 року – це дата, коли вулиці Праги стали епіцентром, що поклав край десятиліттям комуністичного правління у Чехословаччині. Цей день, який згодом назвали "Оксамитовою революцією" (через його надзвичайну безкровність), розпочався з події, що мала винятково символічний характер. 🕯️ З Пам'яті Проти Тиранії Студенти вийшли на вулиці Праги не з політичними гаслами проти режиму, а для вшанування пам'яті: це була 50-та річниця жорстокого придушення нацистами студентських демонстрацій 1939 року. Це був легальний, дозволений мітинг, просочений скорботою, а не бунтом. Марш розпочався мирно, але коли багатотисячна колона рушила з дозволеного маршруту у бік центру міста, їхня символічна акція швидко перетворилася на політичну демонстрацію проти існуючої влади ✊. Студенти несли свічки, квіти, співали й скандували вимоги про свободу. 🚨 Асфальт Як Каталізатор Кульмінація наступила на вулиці Народній (Národní třída). Саме тут демонстрацію оточили та жорстоко розігнали загони спецпризначенців та поліції. Силовики діяли з безпрецедентною люттю, блокуючи всі виходи та б'ючи протестувальників кийками. Попри те, що фізично постраждало не так багато людей, як могло б, брутальність поліції спрацювала як потужний каталізатор. Особливо резонансною стала (хоча й пізніше спростована) чутка про загибель одного зі студентів. Навіть фейк про першу жертву виявився достатнім для того, щоб підірвати залишки довіри до режиму. Від Протесту до Зміни Режиму Агресія влади мала зворотний ефект: наступного дня вже не тільки студенти, а й актори, інтелігенція та звичайні громадяни Чехії та Словаччини, обурені побиттям молоді, вийшли на масові протести. 🎭 Акція на Народній тріда відкрила шлях до: * Створення опозиційного руху "Громадський форум" (Občanské fórum), лідером якого став дисидент Вацлав Гавел. * Масових мітингів, які щодня збирали сотні тисяч людей. * Загальнонаціонального страйку 27 листопада. Протягом кількох тижнів, під тиском вулиці та без жодного пострілу, комуністичний режим впав. Ввічливість та рішучість протестувальників, які мирно протистояли системі, подарували цій революції унікальну назву — Оксамитова 🎀. 17 листопада сьогодні є державним святом у Чехії та Словаччині, Днем боротьби за свободу та демократію. Це нагадування про те, що навіть найзацементованіші стіни тиранії можуть обвалитися від мирного, але рішучого кроку.
    1
    805переглядів
  • ❗️50 тисяч грн за народження дитини + 7 тисяч щомісяця: Кабмін ухвалив рішення – прем'єр-міністр Шмигаль
    Що передбачається:
    ▪️50 000 грн одноразово – кожній жінці після народження дитини;
    ▪️7000 грн щомісяця – для вагітних;
    ▪️7000 грн щомісяця — для одного з батьків чи родичів, який доглядає дитину;
    ▪️Додаткова щомісячна допомога, якщо батьки виходять на роботу після 1 року дитини.
    ❗️50 тисяч грн за народження дитини + 7 тисяч щомісяця: Кабмін ухвалив рішення – прем'єр-міністр Шмигаль Що передбачається: ▪️50 000 грн одноразово – кожній жінці після народження дитини; ▪️7000 грн щомісяця – для вагітних; ▪️7000 грн щомісяця — для одного з батьків чи родичів, який доглядає дитину; ▪️Додаткова щомісячна допомога, якщо батьки виходять на роботу після 1 року дитини.
    1
    235переглядів
  • Шетландські поні
    Шетландські поні
    1
    174переглядів 8Відтворень
  • 20 травня 1961 року за створення Української робітничо-селянської спілки Львівський обласний суд засудив Левка Лук'яненка до смертної кари, а його товаришів — до різних термінів позбавлення волі.

    Кримінальну справу проти дисидента порушили на початку року в місцевому управлінні КҐБ, за доносом провокатора. Той розповів, що Лук'яненко разом із соратниками створив підпільну партійну організацію. Тоді ж була викрита "Українська робітничо-селянська спілка" та встановлена одна з її перших програм.

    Члени спілки, яких було близько 10 чоловік, прагнули проводити ненасильницьку боротьбу за громадські, національні, економічні права українців, а після боротися за самостійність України.

    Лук'яненка та решту членів організації арештували. На допитах отримав звинувачення у антирадянській агітації і пропаганді, а також у сепаратизмі. У відповідь послався на ст. 17 Конституції СРСР, що проголошувала право вільного виходу союзних республік зі складу СРСР. Але це лише викликало посміх у слідчих.

    На суді, що розпочався у травні того ж року над більшістю членів організації, був звинувачений в тому, що "з 1957-го виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму". Як засновник і головний теоретик організації отримав смертний вирок. Решта отримали 15-10 років. Лише за 72 доби вирок змінили на 15 років ув'язнення.

    Відбувати термін його відправили в один з таборів Мордовії, де половину в'язнів складали українці, зокрема й колишні бійці УПА.

    💬"Я вважав себе за щасливу людину, що потрапив у таке середовище", - згадував Лук'яненко.

    У вересні 1976 року Левко Лук'яненко став засновником Української гельсінської спілки. Активісти намагалися передавати інформацію західним журналістам, які доносили її всьому світу.

    Проте вже в лютому КГБ почали арешти учасників спілки, а в грудні 1977 арештували й Левка Лук'яненка. На знак протесту він оголошував голодування та відмовився від громадянства. Але в червні 1978 року його знову засудили до 10 років ув'язнення та визнали особливо небезпечним рецидивістом. Невдовзі він знову опинився в тому ж мордовському таборі Соснівка, де починав відбувати перший термін.

    Саме Левко Лук'яненко у своєму зошиті 23 серпня написав проєкт Акту про незалежність України, який схвалили 24 серпня 1991 року.

    🕯Помер 7 липня 2018 р., не доживши півтора місяці до свого 90-річчя. Похований Герой України на Байковому кладовищі.

    20 травня 1961 року за створення Української робітничо-селянської спілки Львівський обласний суд засудив Левка Лук'яненка до смертної кари, а його товаришів — до різних термінів позбавлення волі. Кримінальну справу проти дисидента порушили на початку року в місцевому управлінні КҐБ, за доносом провокатора. Той розповів, що Лук'яненко разом із соратниками створив підпільну партійну організацію. Тоді ж була викрита "Українська робітничо-селянська спілка" та встановлена одна з її перших програм. Члени спілки, яких було близько 10 чоловік, прагнули проводити ненасильницьку боротьбу за громадські, національні, економічні права українців, а після боротися за самостійність України. Лук'яненка та решту членів організації арештували. На допитах отримав звинувачення у антирадянській агітації і пропаганді, а також у сепаратизмі. У відповідь послався на ст. 17 Конституції СРСР, що проголошувала право вільного виходу союзних республік зі складу СРСР. Але це лише викликало посміх у слідчих. На суді, що розпочався у травні того ж року над більшістю членів організації, був звинувачений в тому, що "з 1957-го виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму". Як засновник і головний теоретик організації отримав смертний вирок. Решта отримали 15-10 років. Лише за 72 доби вирок змінили на 15 років ув'язнення. Відбувати термін його відправили в один з таборів Мордовії, де половину в'язнів складали українці, зокрема й колишні бійці УПА. 💬"Я вважав себе за щасливу людину, що потрапив у таке середовище", - згадував Лук'яненко. У вересні 1976 року Левко Лук'яненко став засновником Української гельсінської спілки. Активісти намагалися передавати інформацію західним журналістам, які доносили її всьому світу. Проте вже в лютому КГБ почали арешти учасників спілки, а в грудні 1977 арештували й Левка Лук'яненка. На знак протесту він оголошував голодування та відмовився від громадянства. Але в червні 1978 року його знову засудили до 10 років ув'язнення та визнали особливо небезпечним рецидивістом. Невдовзі він знову опинився в тому ж мордовському таборі Соснівка, де починав відбувати перший термін. Саме Левко Лук'яненко у своєму зошиті 23 серпня написав проєкт Акту про незалежність України, який схвалили 24 серпня 1991 року. 🕯Помер 7 липня 2018 р., не доживши півтора місяці до свого 90-річчя. Похований Герой України на Байковому кладовищі.
    455переглядів
  • Моя пристрасть до танців. 😁😁😁
    Моя пристрасть до танців. 😁😁😁
    127переглядів 4Відтворень
  • https://youtube.com/shorts/vCI95l0M4OY?feature=share
    https://youtube.com/shorts/vCI95l0M4OY?feature=share
    72переглядів
  • ВЕЛОЕКСТРІМ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ВЕЛОЕКСТРІМ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    277переглядів 2Відтворень