#поезія
Варило Літо вариво із медом.
В горнятку змішувало запахи й смаки.
І линув аромат під чистим небом,
наповнений зі щедрої руки.
Пахніла липа, млосно та духмяно,
скидаючи суцвіття до ковша.
І дика ружа, мов панянка полум'яна,
пелюстя віддала. Краса-душа...
Носили оси цукор з паперівок,
тягнули бджоли з дзвоників нектар,
мов із тендітних, крихітних пробірок
вливали солод Літу на узвар.
Трусили мед розкішні медуниці,
м'яли цитрину в горщиках джмелі,
до рота пхали раз у раз собі суниці
і сперечались, хто спритніший на селі...
У ступі м'яту колотили спритно бабки,
жуки порічку сунули в казан.
Стинали ґедзі кропу стильні шапки...
Сміялось сонце, скинувши жупан.
Сушились кухлики на сивій павутині.
Кипів узвар. Лилось ковшем теплò.
Дрімало Літо, стомлене, в ожині.
Варило чай. Стомилось. Прилягло...
Людмила Галінська
#поезія
Варило Літо вариво із медом.
В горнятку змішувало запахи й смаки.
І линув аромат під чистим небом,
наповнений зі щедрої руки.
Пахніла липа, млосно та духмяно,
скидаючи суцвіття до ковша.
І дика ружа, мов панянка полум'яна,
пелюстя віддала. Краса-душа...
Носили оси цукор з паперівок,
тягнули бджоли з дзвоників нектар,
мов із тендітних, крихітних пробірок
вливали солод Літу на узвар.
Трусили мед розкішні медуниці,
м'яли цитрину в горщиках джмелі,
до рота пхали раз у раз собі суниці
і сперечались, хто спритніший на селі...
У ступі м'яту колотили спритно бабки,
жуки порічку сунули в казан.
Стинали ґедзі кропу стильні шапки...
Сміялось сонце, скинувши жупан.
Сушились кухлики на сивій павутині.
Кипів узвар. Лилось ковшем теплò.
Дрімало Літо, стомлене, в ожині.
Варило чай. Стомилось. Прилягло...
Людмила Галінська
Українська
English
