Сьогодні п'ятниця

🎨 Юрій Камишний

Упродовж доби окупанти завдали 332 удари по 11 населених пунктах Запорізької області ▪️Ворог здійснив 9 авіаційних обстрілів Гуляйполя, Залізничного, Щербаків, Новоданилівки, Староукраїнки та Чарівного. ▪️201 БпЛА різної модифікації (переважно FPV) атакував Новояковлівку, Степногірськ, Лобкове, Камʼянське, Гуляйполе, Щербаки, Новоданилівку, Малу Токмачку та Чарівне. ▪️7 обстрілів з РСЗВ накрили Лобкове, Гуляйполе, Малу Токмачку, Щербаки та Новоданилівку. ▪️115 артударів завдано по території Лобкового, Кам’янського, Гуляйполя, Щербаків, Новоданилівки, Малої Токмачки та Чарівного. Надійшло 17 повідомлень про пошкодження приватних будинків, квартир, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

🏊‍♀️ 🇺🇦 У Білій Церкві встановлено Рекорд України! 4-річна Емілія Цзю (вік — 4 роки і 10 місяців) подолала 1500 метрів на спині без зупинки! ⏱ Час запливу — 58 хвилин 15 секунд Тренерка Емілії -Олександра Лапшина 🏊‍♀️ Вітаємо Емілію, її наставницю та родину з визначним досягненням! #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#думки Побудуй себе — із себе. Раніше я думала, що головне — стратегія, дисципліна, інвестиції. Правильні рішення. Чіткі KPI. Бути сильною. Бути розумною. Бути всюди. Бути потрібною. Щоб довести. Собі. Людям. Світові. Але війна навчила: коли борешся з останніх сил — треба точно знати, що це твоя ціль. І твій шлях. А не чужий шаблон, у який втискаєшся зі страху бути непомітною. І тоді виникає чесне запитання: Ти справді так хочеш будувати своє життя? Чи просто доводиш, що варта бути поміченою? Бути особистістю — це не «мати рацію». Це не доводити. Це — бути. Не кричати про свою цінність — а жити з неї. Хочеш дорослий, чесний тест? - Ти будуєш щось, що житиме без тебе? - Твої дії допомагають — чи просто щось доводять? - Ти йдеш своїм шляхом — чи по чужих очікуваннях? Це не про слабкість. Це про зрілість. Про паузу. Перезбір. Про вибір — не заради визнання, а заради себе. Кожен — унікальний. І якщо ти обереш шлях із середини — він приведе туди, де ти є Ти. Без боїв. Без надриву. Без ролей. Просто — справжній.

22 червня на стадіоні НТК імені Віктора Баннікова в Києві відбудеться благодійний турнір з ампфутболу “Матч за Героїв 2.0” #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=33792

#поезія МОЇ ТРОЯНДИ Колись посадила троянди на клумбі маленькій своїй. Були вони наче гірлянди, і несли красу свою в світ. Біла троянда - це ніжність, незайманість і чистота. Не знала вона, що є підлість. В уяві - життя без гріха. Це віра в прекрасне майбутнє. Це мрії, надії мої. Це все, що не можна забути, як перше кохання в житті. Чорна і жовта - розлука, коли всі шляхи розійшлись, життєва тривога і мука, що в серці на дні уляглись. Туга за рідним на небі, про тих, що покинули нас. Це ті, що давно вже без тебе, без наших життєвих окрас. Червона троянда кохання... Найкраща вона від усіх. Палкі поцілунки до ранку, і сила любовних утіх. Без квітки цієї не можна свого уявити життя. Нею милується кожен, кохати потрібно щодня. Квітів краса та щоразу зникала безслідно вночі. У когось з'явилася заздрість на пишнії квіти чужі. Хотіли зірвати злі люди, не дивлячись на колючки. Поранивши жадібні руки, не відступа від мети. Їх заздрість засліплює очі, і думають лиш про одне. Як сильно- таки зурочить, щоб щастя минуло тебе. Не довго цвіли ті троянди. Зів'яли у них пелюстки, неначе розбиті гірлянди, все падали й падали вниз. Зірвала з корінням ці квіти, подалі від людських очей. Де ж мені вас всіх подіти від темних і довгих ночей? Тепер ті розкішні троянди в душі я своїй посаджу. Ніхто вже не зірве наряди, по-новому вони зацвітуть. Ніна Кудин