зоні найбільшого ризику – країни Балтії?
Відносна одностайність у експертному середовищі встановилася й щодо найімовірнішого місця нападу РФ. Експерти припускають, що атакуватиме російська армія на одній з ділянок свого кордону, що межує з країнами НАТО.

Напад на Далекому Сході, де РФ у морі межує зі США, оцінюється як малоймовірний, адже Штати мають найбільший ядерний потенціал, тож зіткнення двох ядерних держав може покласти край існуванню всієї планети.

Іншим варіантом для експансії міг би бути Чорноморський регіон: там Росія могла б атакувати Туреччину, Румунію або Болгарію. Однак до них Москва поки не озвучувала "історичних претензій", а нападати силами пошарпаного Україною Чорноморського флоту РФ, що значно поступається у боєздатності флотам країн НАТО, було б самовбивчим рішенням. Та й традиційно російська армія більш впевнено почувається на суші, а не на морі.

Тож найімовірнішим майбутнім театром бойових дій залишаються країни Балтії. У цьому регіоні РФ має сухопутні кордони з Естонією, Латвією, а також Литвою та Польщею через Калінінградську область, а також з Фінляндією та Норвегією. Та й колишня приналежність перших трьох з перерахованих держав до СРСР дає Кремлю "аргументи" для пояснення "причин" початку війни російському населенню.

На додачу країни Балтії Альянсу буде складніше обороняти, адже вони відокремлені від решти Європи 60-кілометровим "Сувалкським коридором" — польсько-литовським кордоном, що тягнеться від Білорусі до російської Калінінградської області. Все сухопутне постачання країн Балтії проходить через цей коридор, і якщо він буде перекритий, Литву, Латвію та Естонію можна буде забезпечувати лише морем або повітрям.

Тож нині до можливого вторгнення Литва, Латвія та Естонія готуються по всій протяжності своїх кордонів. А сили НАТО в регіоні насамперед мають бути готові утримувати оборону доти, доки з глибини континенту не наспіють основні сили.

"Прелюдія" до вторгнення: гібридна агресія РФ вже у розпалі
Росія вже веде проти Заходу гібридну війну, що виявляється, наприклад, у диверсіях, хакерських атаках та порушеннях Москвою повітряного простору країн Північноатлантичного альянсу.

Зокрема, з 2023 по 2025 рік відбулося кілька випадків пошкодження кабелів у Балтійському морі, зупинити які вдалося лише після запуску операції НАТО "Балтійський страж", спрямованої на захист інфраструктури країн альянсу.

А ось з провокаціями у повітрі з боку РФ НАТО поки впоратися не може. Вже після початку Альянсом операції "Східний страж", що стартувала після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі, відбулися прольоти російських винищувачів МіГ-31 над Естонією, а також численні інциденти з дронами поблизу аеропортів Данії та Норвегії.

Реакція НАТО на гібридні загрози викликає чимало критики. Адже, приміром, у Польщі на відносно копійчані російські дрони "полювали" польські та нідерландські винищувачі, котрі збили 4 БпЛА з майже 20 ракетами, чия вартість значно перевищує вартість дронів РФ.

Чи готові країни НАТО до повномасштабного протистояння з Росією
Частина західних експертів наголошує на тому, що тактика західних країн кардинально відрізняється від російської – тому у відповідь на застосування російською армією дронів вони переважно відповідатимуть високоточною зброєю, авіаударами, ракетами та артилерією. Принаймні так виглядає майбутня тактика НАТО на навчаннях, що проводить альянс в останні роки.

Дрони війська НАТО використовуватимуть насамперед для забезпечення та підтримки – розвідки, цілевказання та спостереження.

Загальна тактика Альянсу на східному фланзі полягає у стримуванні передових частин супротивника, швидкому перекиданні засобів посилення і потім оперативному стягуванні основних сил до місця бойових дій.

Для цього у восьми країнах розміщені багатонаціональні бойові групи. Вони перебувають у Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Болгарії.

Однак нині блок має проблему через відсутність у НАТО єдиної армії, хоча загальна чисельність армій країн-членів НАТО в Європі приблизно дорівнює чисельності російської армії: разом армії країн альянсу нараховують, за різними підрахунками, близько 3,5 млн військових (від 3,2 до 3,8 млн), з яких 1,3 мільйона – це американські військові.Натомість штатна чисельність російської армії – 2 209 130 людей, з яких лише 1,5 млн – військовослужбовці, а решта – цивільний персонал. До того ж Росія продовжує воювати проти України, де загрузли понад 700 тис. окупантів – і потребує постійного поповнення бойових втрат. Тож наростити загальну чисельність ЗС РФ Москві складно.

Більшим є й мобілізаційний ресурс європейських країн НАТО, адже в них живуть до 600 млн людей – проти близько 146 млн росіян. Однак тут зіграти злий жарт з Європою у разі нападу РФ можуть проблеми зі швидким набором великої армії через невисокий рівень військової підготовки населення.

У Росії свій мобілізаційний ресурс оцінюють у близько 30 млн осіб. А ось головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вважає, що ця цифра не перевищує 20 млн людей, а кількість росіян, що мають військову підготовку, становить максимум 5 млн.

До того ж викликає сумніви здатність Росії швидко забезпечити всіх мобілізованих військовою технікою та озброєнням, створити їм елементарні умови для життя та служби.

За попередніми оцінками, європейські країни НАТО можуть мобілізувати до 3,8-4 мільйонів боєздатних солдатів у разі необхідності (зокрема, у Великій Британії є понад 900 тисяч резервістів). Однак неясно, скільки часу займе їх мобілізація.

Триває у Європі підготовка до можливої війни з Росією й у інших напрямках. Зокрема, у Німеччині, наприклад, розробляється план медичного забезпечення на випадок масштабного конфлікту між Росією та НАТО, країна також посилює підготовку військових медиків з урахуванням нових реалій війни в Україні, вивчає різні варіанти транспортування поранених у тил — за допомогою госпітальних поїздів, автобусів і медичної евакуації повітрям.Європі ядерну зброю мають Франція та Велика Британія, а також у кількох країнах зберігаються американські тактичні ядерні заряди. Росія також має ТЯЗ, яку зберігає як у себе, так і в Білорусі. Застосування такої зброї менше регламентоване і є більш небезпечним, оскільки поріг її застосування значно нижчий. Однак ядерне стримування існує не лише на стратегічному рівні, а й на оперативно-тактичному, і воно теж працює як запобіжник війни.

Наскільки готові до можливої війни європейська економіка та ВПК
Хоча економіки країн НАТО значно більші за економіку Росії, їхній військово-промисловий комплекс на момент російського вторгнення в Україну був орієнтований на "мирне" виробництво. Тож тепер він має пройти технологічне оновлення і потребує значних інвестицій і від держав, і від приватних інвесторів.ВВС зазначають, що європейським країнам потрібен колективний підхід до закупівлі озброєнь, планування, інвестиційної політики. Також необхідно адаптувати законодавство, аби організація колективної оборони не перетворилася на хаос.

Європа вже рухається вперед у всіх цих напрямках. Витрати на оборону в 2025 році досягнуть 381 млрд євро (близько 2,1% ВВП). У 2024 році вони становили 343 мільярди.

Інвестиції у ВПК у 2025 році складуть близько 130 млрд євро.

Однак поки європейський ВПК складно назвати готовим до протистояння з Росією. Адже він лише починає виходити з тривалого періоду недофінансування та не здатен виробляти озброєння в необхідних обсягах. Проте нові заводи будуються, компанії нарощують виробничі потужності, і темпи виробництва зростають.

Головний акцент зараз робиться на зниженні залежності від постачань з-за кордону, зокрема з Азії та США. Триває будівництво заводів з виробництва снарядів, вибухівки, систем артилерії та ППО.

Резюме
Проаналізувавши усі чинники та опитавши низку військових експертів, у ВВС дійшли висновку, що про початок війни між НАТО та Росією у найближчому майбутньому не йдеться. Росія не зможе почати війну з НАТО, не завершивши конфлікт в Україні, і навіть після її завершення їй знадобиться щонайменше кілька років для підготовки сил до нового вторгнення – вже у Європу. Адже російсько-українська війна нині "з'їдає" усі російські ресурси.

Якщо агресор зважиться на напад, підготовку до нього у вигляді скупчень військ біля кордонів НАТО Захід помітить заздалегідь. І матиме час на підготовку до оборони.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що у ЄС сказали, на чиєму боці Орбан у загарбницькій війні Росії проти України. Угорський прем'єр остаточно виказав себе, коли під час саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені 2 жовтня прилюдно відмовився визнати Росію найбільшою загрозою Європі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!

В Болгарії жесть: страшна повінь затоплює морські курорти, – місцеві ЗМІ

Під водою вже Еленіте, Несебр, Сонячний берег і частина міста Пловдив. Багато загиблих і поранених, влада оголосила частковий надзвичайний стан.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

🌧 Одеса чекає на нові зливи: до зони ризику затоплення віднесено усю міську берегову лінію від Крижанівки до Чорноморки і вглиб за центральною частиною аж до селища Авангард, — мер Геннадій Труханов

«Є прогнози, що будуть дощі. Які вони будуть, ми ще не знаємо. Але є загрози, що можуть бути також рясні дощі. Побудувати за два-три дні, а може й за 5 років ніхто не зможе таку систему водовідведення, яка б захистила від злив, які перевищують на 200% місячну норму».