#архітектура
Замок Річарда.
Може здатися, що від людей ховають нечувану розкіш. Утім, всередині — голі стіни.

Будівництво дому у стилі англійської готики закінчилося 1904 року. Протягом всієї історії замку там часто змінювалися господарі.

1920 року його націоналізували, отож до 1983-го він був звичайним комунальним житлом. З того часу стоїть порожнім. І попри безліч проєктів із відновлення, жоден не реалізували.

#поезія
Вона була неправильна людина,
Завжди всім посміхалася чомусь.
Була така наївна, мов дитина,
В біді завжди казала: "Підіймусь."

Вона була неправильна людина,
Ніколи не бажала людям зла.
І навіть, якщо хтось штовхав у спину,
Бажала їм вона лише добра.

Не нарікала ні на що й ніколи,
Лиш дякувала Богові за все.
І розуміла, що життя - це школа,
Вкінці її дарунок Божий жде.

З цікавістю стрічала перешкоди,
Дивачкою була серед людей.
Не гналася за новим стилем моди,
Не скаржилась на брак якихсь речей.

Всі інші дивувались, як так можна,
У світі, де є стільки бруду й зла,
Настільки бути щирою й побожною,
І відчувати дотик квітів, а не скла?

Як можна у простій калюжі,
Побачити красивий місяць і зірки?
Всі інші ж бо настільки є байдужі,
Що бачать лиш болото й будяки.

Вона була неправильна людина,
Любила все красиве і чомусь
Її душа була не як льодина,
Вона ніколи не казала: "Я боюсь."

Була ласкава, добра, непримхлива,
Усім допомагала в час біди.
Проте, одним здавалась норовлива,
Завжди казала зрадникам: "Іди."

Вона була неправильна людина,
Хоч світло ясне йшло з її очей.
Вона була неправильна людина,
У світі дуже правильних людей.

Інелла Огнєва

Найбільше, що дивує зараз в американській політиці - це мовчання демократів. Відчуття, що вони зникли, сховалися, пересиджують. А може, дали Трампу і його адміністрації традиційні «сто днів» і потім повернуться до опозиційної риторики.
Очевидно, зараз демократи зіштовхнулися з проблемою лідерства і шукають нові обличчя і нові меседжі для виборця після програшної кампанії.

Але мовчання по ключовим темам, зокрема, щодо цінностей, на яких сформована американська демократія і необхідності збереження трансатлантичної єдності та підтримки України як складової американського лідерства - відверто дивує.

Дозволю собі українські паралелі. В нас всі ці 6 років до опозиції традиційно вимоги були вищі, ніж до влади. Від Європейська Солідарність вимагали бути конструктивними, але зупиняти, допомагати, але критикувати, пропонувати альтернативу, але підтримувати:) І треба віддати належне, ми ніколи не мовчали і багато чого зупиняли. Важко уявити собі, що було б з нинішньою ВР, якби не «ЄС».

Ну, а щодо США, то попри все, ми залежимо від нашого партнерства. В першу чергу від військової допомоги. Ми залежимо від двопартійної підтримки, тому маємо працювати з республіканцями і демократами, докласти всіх зусиль для її відновлення. Нашу політику мають визначати інтереси ЗСУ, бо вони- головний гарант нашого суверенітету і незалежності. Останні події тільки підтвердили цю аксіому.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила чотири закони, які стосуються засудження комуністичного режиму, відкриття архівів совєцьких спецслужб та визнання УПА й інших організацій борцями за незалежність України.

У парламенті ці закони назвали "декомунізаційним пакетом".

У законі про правовий статус борців за незалежність України вояків та діячів СВУ, УСС, УНР, Гетьманату, ЗУНР, повстанців Холодного Яру, Карпатську січ, УПА, ОУН, УГС та УГГ визнано борцями за незалежність України.