#поезія
Слів нема, перетворені в попіл.
Маків цвіт засльозився росою...
Невимовним тепер доволі,
Тятивою всі нерви, струною.
Захлинаються болісні ночі.
У чеканні світанки затерпли.
Біль, дитячі відлунюють очі -
Запитання щораз незліченні.
Полинами гіркими на долі
Настелили життєві дороги...
Україна виборює волю,
Від загарбників знову, ворожих.
Ми - не просто відмітка на карті!
Кожен - серце і сила країни!
Будем жити, бо ми того варті,
Щоб не бачити більше руїни!
Надія Старенька
#поезія
Слів нема, перетворені в попіл.
Маків цвіт засльозився росою...
Невимовним тепер доволі,
Тятивою всі нерви, струною.
Захлинаються болісні ночі.
У чеканні світанки затерпли.
Біль, дитячі відлунюють очі -
Запитання щораз незліченні.
Полинами гіркими на долі
Настелили життєві дороги...
Україна виборює волю,
Від загарбників знову, ворожих.
Ми - не просто відмітка на карті!
Кожен - серце і сила країни!
Будем жити, бо ми того варті,
Щоб не бачити більше руїни!
Надія Старенька
Українська
English
