МАТЕРИНСЬКА МОЛИТВА ЗА СИНА, ЯКИЙ ОБОРОНЯЄ УКРАЇНУ, ДО СВЯТИТЕЛЯ СОФРОНІЯ У ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
О, святитель Софронію, ревний заступнику душ наших, у ці дні темряви, коли серце матері горює, звертаюся до тебе з благаннями і сльозами, за сина, котрий несе на своїх плечах оборону України. Ти, чий дух насичений вірою і благодаттю, прошу, підтримай його в час випробувань і небезпек. Щедро пролий на його душу світло Христового вчення, щоб він, обранець, гідно проніс у серці вогонь і любов до України, стояв непохитно перед лицем ворогів своїх. Нехай його кроки будуть наповнені твердістю, а душа освітлена незгасаючою вірою в перемогу.
Святителю Софронію, почуй молитви матері стривоженої, обійми душу сина-воїна теплом материнської молитви. Нехай його життя буде світлом серед темряви, охорони, збережи та поверни додому – цілим і неушкодженим. Амінь.
-------------
СВТ. СОФРОНІЯ, ПАТР. ЄРУСАЛИМСЬКОГО
Св. Софронія (560-638) вибрали на патріаршество (634-638) у час, коли піднялася єресь монотелетів-єдиновольників, які твердили, що в Особі Христа у двох Його природах, Божій і людській, є одна воля і одна дія. Тій єресі протистояв Софроній, Патр, єрусалимський, який, зі бравши помісний собор, прокляв єресь єдино-вольників і розіслав усюди листи, які на 6-му Вселенському соборі читали, і святі отці прийняли як правовірне.
Тоді були, з допусту Божого, нашестя варварів на Сирію і Палестину; вже не персів, а магометян, які спершу Дамаск взяли, тоді обсіли Єрусалим і 2 роки його здобували. Зазнало поразки від них в Сирії грецьке воїнство. Патр. Софроній із християнами замкнувся у місті. Коли закінчувався 2-ий рік облоги, змушені були християни віддати себе ворогамі відчинити їм місто. Але спершу Патр. Софроній послав до кн. агарянського Умара, укладаючи з ним мирні договори: у них було зазначено, аби християнській вірі і Церкві не було ніякого насилля і образи. Умар підступно обіцяв, а коли ворота були відчинені, одягнувся у власяницю, увійшов і питав, де церква Соломонова. Св. Софроній назустріч йому вийшов і умовляв князя одягтися по-княжому. Отак Єрусалим взяли агаряни, і християнство важким рабством пригнітили. Князь не дотримався договорів, став чинити біду християнам. Бачачи це, св. Софроній ридав і молився, аби Бог взяв душу його. І почутий був скоро.
З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 березня.
----------------
МАТЕРИНСЬКА МОЛИТВА ЗА СИНА, ЯКИЙ ОБОРОНЯЄ УКРАЇНУ, ДО СВЯТИТЕЛЯ СОФРОНІЯ У ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
О, святитель Софронію, ревний заступнику душ наших, у ці дні темряви, коли серце матері горює, звертаюся до тебе з благаннями і сльозами, за сина, котрий несе на своїх плечах оборону України. Ти, чий дух насичений вірою і благодаттю, прошу, підтримай його в час випробувань і небезпек. Щедро пролий на його душу світло Христового вчення, щоб він, обранець, гідно проніс у серці вогонь і любов до України, стояв непохитно перед лицем ворогів своїх. Нехай його кроки будуть наповнені твердістю, а душа освітлена незгасаючою вірою в перемогу.
Святителю Софронію, почуй молитви матері стривоженої, обійми душу сина-воїна теплом материнської молитви. Нехай його життя буде світлом серед темряви, охорони, збережи та поверни додому – цілим і неушкодженим. Амінь.
-------------
СВТ. СОФРОНІЯ, ПАТР. ЄРУСАЛИМСЬКОГО
Св. Софронія (560-638) вибрали на патріаршество (634-638) у час, коли піднялася єресь монотелетів-єдиновольників, які твердили, що в Особі Христа у двох Його природах, Божій і людській, є одна воля і одна дія. Тій єресі протистояв Софроній, Патр, єрусалимський, який, зі бравши помісний собор, прокляв єресь єдино-вольників і розіслав усюди листи, які на 6-му Вселенському соборі читали, і святі отці прийняли як правовірне.
Тоді були, з допусту Божого, нашестя варварів на Сирію і Палестину; вже не персів, а магометян, які спершу Дамаск взяли, тоді обсіли Єрусалим і 2 роки його здобували. Зазнало поразки від них в Сирії грецьке воїнство. Патр. Софроній із християнами замкнувся у місті. Коли закінчувався 2-ий рік облоги, змушені були християни віддати себе ворогамі відчинити їм місто. Але спершу Патр. Софроній послав до кн. агарянського Умара, укладаючи з ним мирні договори: у них було зазначено, аби християнській вірі і Церкві не було ніякого насилля і образи. Умар підступно обіцяв, а коли ворота були відчинені, одягнувся у власяницю, увійшов і питав, де церква Соломонова. Св. Софроній назустріч йому вийшов і умовляв князя одягтися по-княжому. Отак Єрусалим взяли агаряни, і християнство важким рабством пригнітили. Князь не дотримався договорів, став чинити біду християнам. Бачачи це, св. Софроній ридав і молився, аби Бог взяв душу його. І почутий був скоро.
З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 березня.
----------------
Українська
English
