Світанок.

🇺🇦ДЕНЬ КИЄВА
День міста Київ щорічно відзначають в останню неділю травня. Київ — одне з найкрасивіших і найдавніших міст світу. Нинішня столиця України колись була центром великої держави з територією від Балтики до Чорного моря й від Волги до Карпатських гір, відомої всім як Київська Русь. Біографія Києва нерозривно пов’язана з визначними історичними подіями, які залишили свій слід в безцінних архітектурних пам’ятках, музеях та навіть в назвах міських вулиць. Зберігаючи неповторну атмосферу старовини, Київ водночас є сучасним мегаполісом, політичним та духовним осередком української нації. Кожного року в останню неділю травня місто відзначає своє свято з масовими розвагами, ярмарками й концертами.
🥰 До Дня Києва маленькі засновники столиці перевдяглися
Їх прикрасили символічними вінками з дубового листя, калини, барвінку, липи та каштанів.

Останнє слово

У світі, де кожному при народженні давали 10 000 слів, люди перестали базікати даремно. Весілля були короткі, пісні — інструментальні, а сварки тривали рівно три речення. Всі знали: кожне слово — як крапля води в пустелі. Вичерпав — мовчи назавжди.

Головного героя звали Ден. У 6 років він запитав:
— Чому небо синє?
— Мінус три, — підрахувала мати. — Обережніше, сину.

У 12 він проговорився з другом:
— Я люблю Ліну.
— Мінус три. Але воно того варте, — підморгнув друг.

У 18 він уже мовчав. Повністю. Спочатку це здавалось дивним. Потім — почесним. Ден став легендою. Люди шепотіли:
— Він збереже слова на щось велике. Може, для любові. Може, для революції.

Минули роки. Ден навчався, працював, закохувався. Він писав, кивав, показував жести, але не вимовив ані звуку. Його дівчина, Міла, звикла:
— Я знаю, ти мовчиш не тому, що байдужий. А тому, що ти… мовчун стратегічного масштабу.

Коли Денові було 36, Міла тяжко захворіла. Вона лежала в ліжку, бліда, тихенька. Її очі шукали відповідей. Він сидів поруч. І вперше за 18 років відкрив рота.

— Я тебе люблю. (3 слова)
— Дякую, що була. (3 слова)
— Я запам’ятаю тебе завжди. (4 слова)
— Пробач, що мовчав так довго. (5 слів)
— Я мовчав, щоб ці слова були гучними. (7
слів)
Його голос був хрипкий, але твердий. Міла усміхнулась. І відповіла:

— Воно того варте.

Через рік Дена запросили виступити перед випускниками мовної академії. Йому подали мікрофон. Він узяв його, глянув у зал, наповнений очима, що чекали великої мови.

І сказав:

— Використовуйте слова не для шуму. А для сенсу.

Це були останнє речення.
Лічильник на його руці мигнув: 0/10 000.

#гумор

А НУ ДАВАЙ, ДІЛИСЬ!

Можливо ви і праві (кожен по своєму) Можете мене зараз хейтити, мені БАЙДУЖЕ !
Тому що не новий рік (це ж головне зараз ?) наступає.....НАСТУПАЄ ФРОНТ ! ЩО ГОДИНИ ЩО ХВИЛИНИ І НЕВІДОМО ЩО ДЛЯ УКРАЇНИ підготувало чмо кремлівське в цю ніч....
ТОМУ КОМУ НЕ БАЙДУЖЕ , ось почитайте перед застіллям(дякую 🤝🫡 Євген Банько.Друже🇺🇦🫡✊) За додану тему для роздумів.

Змінилися знаки Зодіаку, але що змінилося по суті? Так чи інакше, з прийдешнім Новим роком, друзі!

З НОВИМ РОКОМ!
(НЕ ГЛАМУРНЕ ВІТАННЯ)

З Новим Роком тебе, Україно,
Щастя й долі тобі і мені!
Кане в Лету рік Сучого Сина,
Поступаючись року Свині.(Змії)...моє!

Ну і гумор в тебе, Зодіаку!
Ну і вибір в небеснім меню:
Заганяючи в будку Собаку,
Підкладаєш планеті Свиню!(Змію)...моє!

То чого нам, брати-українці,
Сподіватись від року Свині?(Змії)...моє!
Чи продовжимо жити по-свинськи –
Будем борсатись рік у лайні

І ковтатимем сльози і слину?
Буде виборів жарка пора,
І за звичаєм нашим незмінним
Оберем в президенти кнура…

Можна довго і нудно триндіти,
Змалювавши картину сумну:
Про свиней при державнім кориті,
Про корупцію, втрати, війну…

По тарелях розкладено сало,
У фужерах шампанське шипить,
Сучий син зі свинячим (хл)єбалом
Привітання з екрану бубнить.

Самі знаєм: країна у сраці,
Тож заткнися мерщій, твою мать!
Б’є годинник нарешті дванадцять –
З Новим Роком! Давайте бухать!

© Григорій Новохатько

https://t.me/RuslanSpeaks.

©️ 31.12.2024

#мистецтво
Художник Юрій Прядко.

Ніч яка місячна....

Такий подаруночок буде прикрашати мій стіл) Дякую)
І вітаю всіх Фанколян з прийдешнім Новим роком)

А МИ ЗАКІНЧИМОСЬ

А ми закінчимось… ви знайте…
Стає нас менше защораз,
Орді шляхи не відкривайте,
Бо ворог ближче кожен раз.

А ми закінчимось, як літо,
Ми тут закінчимось колись,
Тут не одного з нас вже вбито…
Не йдеш на поміч, то молись.

А ми закінчимось… Це правда…
Й ніхто не йде нас заміни́ть,
На захист стати кожен мав би,
Аби усім нам далі жить.

А ми закінчимось… на фронті,
Бо нас неміряно не є,
Не видно МИР на горизонті,
Ударів ворог завдає.

А ми закінчимось, як днина,
Яка мина й не поверта,
Хтось втратить донечку, хтось – сина,
Замовкнуть кожного вуста.

А ми закінчимось не вдома,
Ми всі закінчимося тут…
Зате у вас в домівці втома…
Нас на щиті звідсіль везуть.

А ми закінчимось… повірте,
Не вічні ми… що не кажіть,
Аналізуйте все і змірте…
Боротись, хлопці, поможіть…

14.06.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1041691