#поезія
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра--звір полоханий--втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір. Він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.
У цих садах,в сонатах солов'їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду,від слів,
І цей спектакль йому вже не прем'єра.
Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір,без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.
Ліна Костенко
#поезія
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра--звір полоханий--втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір. Він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.
У цих садах,в сонатах солов'їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду,від слів,
І цей спектакль йому вже не прем'єра.
Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір,без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.
Ліна Костенко
Українська
English
