#Поетична_сторінка
Олександр Олесь
ЯЛИНКА
Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрігся в саночки
і поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
ледве став ялинку брати,
як на мене зайчик - плиг!
Став ялинку віднімати.
Я сюди, а він туди...
«Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
а тоді рубай, ледащо!
Не віддам, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси, -
ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
і ведмеді, і лисиці,
і ворони, і граки,
і розбійниці синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти,
не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!»
Низько-низько я зігнувсь
і ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
і подав сіреньку лапку.
З відривного календаря "Український народний календар" за 28 грудня.
---------
https://youtu.be/WbATDN7E3Is?feature=shared
#Поетична_сторінка
Олександр Олесь
ЯЛИНКА
Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрігся в саночки
і поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
ледве став ялинку брати,
як на мене зайчик - плиг!
Став ялинку віднімати.
Я сюди, а він туди...
«Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
а тоді рубай, ледащо!
Не віддам, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси, -
ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
і ведмеді, і лисиці,
і ворони, і граки,
і розбійниці синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти,
не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!»
Низько-низько я зігнувсь
і ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
і подав сіреньку лапку.
З відривного календаря "Український народний календар" за 28 грудня.
---------
https://youtu.be/WbATDN7E3Is?feature=shared
Українська
English
