• Залишаються зі своїми. Це три українські бізнеси, які продовжують зростати навіть під час війни
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=44239
    Залишаються зі своїми. Це три українські бізнеси, які продовжують зростати навіть під час війни #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=44239
    BROVARYREGION.IN.UA
    Залишаються зі своїми. Це три українські бізнеси, які продовжують зростати навіть під час війни
    Якщо раніше багато українців шукали, де купити бренд з-за кордону — сир, косметику чи нову сукню, то зараз все більше людей обирають наше. Бо за обновкою у гардероб чи смаколиком стоїть значно більша історія — це робочі місця, це українська сировина, це бізнес, що залишився і продовжив роботу під об
    115переглядів
  • 22переглядів
  • Like
    1
    148переглядів
  • Зеленський вніс до ВРУ подання про призначення Руслана Кравченка на посаду генпрокурора
    З грудня 2024-го року він очолює Податкову службу України, а перед тим був очільником Київської ОВА.
    Зеленський вніс до ВРУ подання про призначення Руслана Кравченка на посаду генпрокурора З грудня 2024-го року він очолює Податкову службу України, а перед тим був очільником Київської ОВА.
    153переглядів
  • ​​"Жодні гроші не компенсують час та здоров'я, яке витрачаєш на армію, особливо на бойових, але хотілося б бачити, що держава тебе цінує", - каже у розмові з DW військовий, який несе службу на Покровському напрямку. Свою доплату у 30 тисяч гривень він витрачає на оренду житла за місцем служби.
    Чимало українських військових змушені шукати підробіток, адже грошового забезпечення не вистачає на утримання родин. Особливо гостро питання стоїть для тих армійців, хто отримує "голу" ставку - трохи більше 20 тисяч гривень.
    Один з героїв цього матеріалу - старший сержант ЗСУ - останні два місяці змушений таксувати у вільний від служби час. Як кажуть самі військовослужбовці, на питання до керівництва щодо підвищення грошового забезпечення у відповідь звучить пропозиція "поїхати заробляти на Схід".
    Детальніше - читайте на DW: https://www.dw.com/uk/nizki-zarplati-v-zsu-ak-vijskovi-v-tilu-sukaut-...
    ​​"Жодні гроші не компенсують час та здоров'я, яке витрачаєш на армію, особливо на бойових, але хотілося б бачити, що держава тебе цінує", - каже у розмові з DW військовий, який несе службу на Покровському напрямку. Свою доплату у 30 тисяч гривень він витрачає на оренду житла за місцем служби. Чимало українських військових змушені шукати підробіток, адже грошового забезпечення не вистачає на утримання родин. Особливо гостро питання стоїть для тих армійців, хто отримує "голу" ставку - трохи більше 20 тисяч гривень. Один з героїв цього матеріалу - старший сержант ЗСУ - останні два місяці змушений таксувати у вільний від служби час. Як кажуть самі військовослужбовці, на питання до керівництва щодо підвищення грошового забезпечення у відповідь звучить пропозиція "поїхати заробляти на Схід". Детальніше - читайте на DW: https://www.dw.com/uk/nizki-zarplati-v-zsu-ak-vijskovi-v-tilu-sukaut-pidrobitok/a-74195303
    251переглядів
  • Схоже на цифрову тюрьму,створити акаунт мжливо, а видалити ні.(
    Схоже на цифрову тюрьму,створити акаунт мжливо, а видалити ні.(
    76переглядів
  • ПЕРЕХИТРУВАВ КРАСУНЮ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ПЕРЕХИТРУВАВ КРАСУНЮ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    142переглядів 7Відтворень
  • 1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор.

    Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині.

    Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства.

    Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ».

    Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій.

    1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор.

    Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність
    УРСР».

    Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на
    прапорі.

    Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців».

    21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років.

    Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради.

    Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність.

    У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були
    реабілітовані.

    За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.

    1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор. Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині. Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства. Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ». Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій. 1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор. Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність УРСР». Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на прапорі. Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців». 21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років. Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради. Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність. У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були реабілітовані. За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.
    Like
    2
    794переглядів
  • Love
    1
    248переглядів