#поезія
Щастя різне, воно відносне...
Комусь, за щастя помити волосся,
Нагрітися трішки, попити чаю,
Хоч іншим ці речі звичайно звичайні...

Щастя, коли не болить нічого
І я не про голову, зуба, чи ногу.
Душа болить набагато гірше...
Лікують молитви, сльози і вірші.

Щастя, коли здорові діти,
Коли можна разом на кухні сидіти,
Їсти штрудлі, пити какао,
Ділитись хорошим, ділитись цікавим.

Щастя, коли є з ким прокидатись,
Тулитися носом у шию, всміхатись,
Коли є кому про свій сон розповісти
І разом на штрудлі місити тісто.

Щастя, коли є квартира, чи хата,
Куди неодмінно тягне повертатись,
Де пахне чимось таким особливим
І в ній не страшні ні війна...ні злива.

Щастя, коли на душі спокійно,
Рідні — здорові, друзі — надійні,
Тихо у небі, не виє сирена.
Ми не полігон... Ми не арена...

Щастя, коли у тебе є ранок.
Вітер заплутався серед фіранок
На ганку в твоїй затишній хаті,
Куди неодмінно тягне повертатись.

Щастя, коли тобі просто пишуть,
Чи голосове у вайбер залишать
Таке, що ти можеш до сліз сміятись
І бути собою... І не прикидатись...

Щастя... Його насправді багато,
А ми все чекаєм... Втомились чекати...
І зовсім не знаєм, що щастя відносне :
Як чаю попить, чи помити волосся...

Юля Ілінська Драган

#свята
У народному календарі 23 червня - свято Аграфена Купальниця. У цей день варто одягти все найкраще, найчистіше, нове.
Купальницею день прозвали тому, що ще в давні часи виник звичай масово купатися у водоймах. Аграфена Купальниця відзначається напередодні Івана Купала.

Відсьогодні починаються іванівські ночі, які триватимуть аж до — Петрового дня, тому всі ці три святкові дні — Іван Купала, Аґрафена Купальниця і Петрів день — злилися в одне велике свято, наповнене величезним змістом і увібрало в себе як християнські традиції, так і язичницькі вірування. Це був час обрядів, прикмет, ворожінь і легенд.
На Аграфену Купальницю збирали чортополох і кропиву, якими обкидали поріг і вікна для захисту будинку від нечисті і злих істот. А щоб в оселі панували здоров'я, щастя і благополуччя, клали перед порогом осикові і шипшинові гілки. У народі вважалося, що зібрані в ніч на Івана Купала трави і коріння мають особливу цілющу силу.
23 червня жінки займалися заготівлею банних віників, використовуваних протягом року. Для цього після полудня на запряжених конях відправлялися в ліс, щоб наламати молоді гілки берези. Також виготовляли вербові, липові, черемхові, вільхові, смородинові, горобинові та калинові віники.
Не забували додати до них і різні трави. Це були ритуальні віники: одними з них користувалися в цей день в лазні, іншими наряжали корів, що недавно отелилися, треті перекидали через голови або кидали на дах лазні з метою дізнатися майбутнє (якщо віник впаде верхівкою до цвинтаря, то той хто кидає помре, а якщо низом, то залишиться живий). Перший віник, яким парилися на Аґрафену Купальницю, виготовляли із суміші полину, польової ромашки, м'яти, богородицької трави та іван-да-мар'ї. Вважалося, що він рятував від усіх хвороб.
Також у цю дату варили обітну кашу з ячменю, заправлену олією. Зерно дівчата подрібнювали в ступці вручну і співали пісні. Стравою пригощали жебраків, а ввечері подавали для родини. Іншими обрядовими стравами в це народне свято були вареники з сиром, яєчня з салом, квас і кисіль.
Також Агрипина Купальниця відома була тим, що в цей день намагалися зварити якомога більшу кількість курячих яєць. Робилося це для того, щоб кури неслися у великій кількості. Селяни домашню худобу не пасли, бо боялися, що нечиста сила в цей день буде всіляко пустувати і шкодити людині. Для того, щоб захистити свій будинок і господарство від безчинств нечистої сили селяни розміщували над дверним отвором гілки будяків, кропиви або звіробою.
Увечері 23 червня починалося святкування Купали. Ніч на Івана Купала відзначалася навіть пишніше, ніж сам купальський день. Дівчата пускали вінки по воді і ворожили на суджених, а юнаки занурювалися в річку і шукали квітку папороті. Закохані пари стрибали через багаття, щоб перевірити силу кохання. Молодь цілу ніч не спала, веселилася і співала пісні.
За старовинними прикметами, на Аграфену Купальницю всі повинні скупатися у водоймі. Вважалося, що той, хто цього не зробить, рік проведе в неприємностях.
Не чути солов'їного співу — пора готуватися до збору ячменю.
На Аґрафену вмиваються росою.