• Like
    Love
    3
    498переглядів
  • #історія #події
    🌿 Екологічний Обіт: Як Україна Приєдналася до Глобального Щита Біорізноманіття.
    Сьогодні, 16 листопада, минає чергова річниця набуття чинності для України Конвенції про охорону біологічного різноманіття (КБР). Це не просто суха юридична дата 1994 року, а момент, коли молода незалежна держава взяла на себе один із найскладніших та найважливіших екологічних обов'язків перед світом.

    🌐 Суть Угоди

    Конвенція, підписана у Ріо-де-Жанейро у 1992 році на історичному "Саміті Землі", стала першим глобальним договором, що охоплює всі аспекти біорізноманіття: від видів та екосистем до генетичних ресурсів. Її три головні стовпи:
    * Збереження біологічного різноманіття.
    * Стале використання його компонентів.
    * Справедливий розподіл вигод від використання генетичних ресурсів.
    Цей документ визнав, що збереження природи — це не благодійність, а критична умова виживання людства. 💀

    🇺🇦 Зобов'язання та Реалії 1994 року

    Приєднання України до КБР у 1994 році стало логічним кроком. З її унікальними екосистемами — від Полісся до Карпат і Кримських гір — країна володіє колосальним природним капіталом.
    Набуття чинності Конвенцією вимагало від Києва:
    * Розробки національної стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття.
    * Створення та розширення природно-заповідного фонду.
    * Інтеграції принципів збереження природи в економічні сектори.
    Це було нелегке завдання. В умовах економічної кризи 90-х екологічні пріоритети часто відсувалися на другий план. Проте, саме цей міжнародний договір став тією юридичною силою, яка змушувала державу звертати увагу на питання охорони рідкісних видів, боротьби з браконьєрством та незаконною вирубкою лісів.

    ⏳ Чому це Важливо Сьогодні?

    Сьогодні, через десятиліття, Конвенція продовжує слугувати моральним і правовим компасом. Вона нагадує, що економічний розвиток має бути збалансованим. Кожна втрачена ділянка степу, кожне зникаюче болото — це не просто статистика, а порушення міжнародних зобов'язань та підрив національної безпеки. 🥀
    Конвенція зобов'язує нас інвестувати в природу, бо вона є нашим єдиним справжнім страховим полісом. Або ми захищаємо біорізноманіття, або світ, у якому ми житимемо, буде набагато біднішим, небезпечнішим і менш стійким. 🌍⚖️
    #історія #події 🌿 Екологічний Обіт: Як Україна Приєдналася до Глобального Щита Біорізноманіття. Сьогодні, 16 листопада, минає чергова річниця набуття чинності для України Конвенції про охорону біологічного різноманіття (КБР). Це не просто суха юридична дата 1994 року, а момент, коли молода незалежна держава взяла на себе один із найскладніших та найважливіших екологічних обов'язків перед світом. 🌐 Суть Угоди Конвенція, підписана у Ріо-де-Жанейро у 1992 році на історичному "Саміті Землі", стала першим глобальним договором, що охоплює всі аспекти біорізноманіття: від видів та екосистем до генетичних ресурсів. Її три головні стовпи: * Збереження біологічного різноманіття. * Стале використання його компонентів. * Справедливий розподіл вигод від використання генетичних ресурсів. Цей документ визнав, що збереження природи — це не благодійність, а критична умова виживання людства. 💀 🇺🇦 Зобов'язання та Реалії 1994 року Приєднання України до КБР у 1994 році стало логічним кроком. З її унікальними екосистемами — від Полісся до Карпат і Кримських гір — країна володіє колосальним природним капіталом. Набуття чинності Конвенцією вимагало від Києва: * Розробки національної стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття. * Створення та розширення природно-заповідного фонду. * Інтеграції принципів збереження природи в економічні сектори. Це було нелегке завдання. В умовах економічної кризи 90-х екологічні пріоритети часто відсувалися на другий план. Проте, саме цей міжнародний договір став тією юридичною силою, яка змушувала державу звертати увагу на питання охорони рідкісних видів, боротьби з браконьєрством та незаконною вирубкою лісів. ⏳ Чому це Важливо Сьогодні? Сьогодні, через десятиліття, Конвенція продовжує слугувати моральним і правовим компасом. Вона нагадує, що економічний розвиток має бути збалансованим. Кожна втрачена ділянка степу, кожне зникаюче болото — це не просто статистика, а порушення міжнародних зобов'язань та підрив національної безпеки. 🥀 Конвенція зобов'язує нас інвестувати в природу, бо вона є нашим єдиним справжнім страховим полісом. Або ми захищаємо біорізноманіття, або світ, у якому ми житимемо, буде набагато біднішим, небезпечнішим і менш стійким. 🌍⚖️
    Like
    2
    587переглядів
  • https://youtu.be/rurBtRsd_rY?si=37fwv1V4Wl4HCWTN
    https://youtu.be/rurBtRsd_rY?si=37fwv1V4Wl4HCWTN
    186переглядів 1 Поширень
  • Вітаю з днем народження
    Вітаю з днем народження
    Love
    Like
    Congratulation
    4
    144переглядів
  • NAnews‼️: מחבר הספר «חמאס — שבח לגיבורים» קיבל את תואר "גיבור העבודה" של רוסיה: מה עומד מאחורי ההחלטה של פוטין, נשיא רוסיה?

    ב-3 ביוני 2025 נודע כי נשיא רוסיה וולדימיר פוטין העניק את תואר "גיבור העבודה" ל"כותב" אלכסנדר פרוחנוב.

    בהחלטה נכתב — "על תרומה מיוחדת לפיתוח התרבות והספרות המקומית".

    פרוחנוב הוא עורך ותיק של העיתון הימני הקיצוני "זאוטרה", הידוע בפרסומיו האנטישמיים.

    הוא גם מחבר הספר «חמאס — שבח לגיבורים», שבו מהלל את ארגון הטרור הפלסטיני.

    הנה ציטוט של "הסופר" פרוחנוב על ספרו:

    "כולנו, שעבדנו על הספר הזה, נכווינו באש המאבק של חמאס. כשאני שומע על גיבורי חמאס, שמכריכים עצמם בחומרי נפץ ומתפוצצים על טנקים של הכובשים, אני נזכר בגיבורי פאנפילוב; כשאני שומע על המצור בעזה, שבו אנשים מתים מרעב וחולקים את פירור הלחם האחרון, אני רואה את לנינגרד במצור.

    כמובן, הספר שלנו איננו רקטה נגד טנקים, אבל זה גם נשק. זו תרומה צנועה שלנו להתנגדות הרוסית למען חמאס. אני בטוח שבמספר שנים נערוך את ההצגה הבאה בבירת פלסטין — ירושלים. העם הפלסטיני היקר והקורבן חייב להיות מאוחד וחופשי. תהילה לחמאס!"

    בשנת 2012 פרוחנוב אמר: "אני במוסקבה מייצג תא של חמאס".

    בשנת 2017 כינה את עצמו "אח של חמאס".

    בשנת 2021 פרסם מאמר בשם «חמאס, נצח!», בו מהלל את מנהיגי הארגון.

    הענקת התואר לו היא לא רק מעשה פורמלי, אלא הצהרה על תמיכה באידיאולוגיה המהללת טרור ושנאה.

    זו קריאת אזהרה לישראל ולעולם.

    הענקת התואר הגבוה ביותר במדינה לאדם המקדם טרור ושנאה כלפי ישראל משקפת את דעיכת המדיניות התרבותית והמוסרית ברוסיה.

    זו אינה תרומתו של פרוחנוב, אלא הדרך שבה פוטין מוביל — לברית עם הטרור, לעיוות ההיסטוריה ולאנטישמיות ממוסדת.

    https://news.nikk.co.il/he/212729-2/

    #nanews #ישראל #חמאס #פרוחנוב #פוטין #טרור #אנטישמיות #גיבור_העבודה
    NAnews‼️: מחבר הספר «חמאס — שבח לגיבורים» קיבל את תואר "גיבור העבודה" של רוסיה: מה עומד מאחורי ההחלטה של פוטין, נשיא רוסיה? ב-3 ביוני 2025 נודע כי נשיא רוסיה וולדימיר פוטין העניק את תואר "גיבור העבודה" ל"כותב" אלכסנדר פרוחנוב. בהחלטה נכתב — "על תרומה מיוחדת לפיתוח התרבות והספרות המקומית". פרוחנוב הוא עורך ותיק של העיתון הימני הקיצוני "זאוטרה", הידוע בפרסומיו האנטישמיים. הוא גם מחבר הספר «חמאס — שבח לגיבורים», שבו מהלל את ארגון הטרור הפלסטיני. הנה ציטוט של "הסופר" פרוחנוב על ספרו: "כולנו, שעבדנו על הספר הזה, נכווינו באש המאבק של חמאס. כשאני שומע על גיבורי חמאס, שמכריכים עצמם בחומרי נפץ ומתפוצצים על טנקים של הכובשים, אני נזכר בגיבורי פאנפילוב; כשאני שומע על המצור בעזה, שבו אנשים מתים מרעב וחולקים את פירור הלחם האחרון, אני רואה את לנינגרד במצור. כמובן, הספר שלנו איננו רקטה נגד טנקים, אבל זה גם נשק. זו תרומה צנועה שלנו להתנגדות הרוסית למען חמאס. אני בטוח שבמספר שנים נערוך את ההצגה הבאה בבירת פלסטין — ירושלים. העם הפלסטיני היקר והקורבן חייב להיות מאוחד וחופשי. תהילה לחמאס!" בשנת 2012 פרוחנוב אמר: "אני במוסקבה מייצג תא של חמאס". בשנת 2017 כינה את עצמו "אח של חמאס". בשנת 2021 פרסם מאמר בשם «חמאס, נצח!», בו מהלל את מנהיגי הארגון. הענקת התואר לו היא לא רק מעשה פורמלי, אלא הצהרה על תמיכה באידיאולוגיה המהללת טרור ושנאה. זו קריאת אזהרה לישראל ולעולם. הענקת התואר הגבוה ביותר במדינה לאדם המקדם טרור ושנאה כלפי ישראל משקפת את דעיכת המדיניות התרבותית והמוסרית ברוסיה. זו אינה תרומתו של פרוחנוב, אלא הדרך שבה פוטין מוביל — לברית עם הטרור, לעיוות ההיסטוריה ולאנטישמיות ממוסדת. https://news.nikk.co.il/he/212729-2/ #nanews #ישראל #חמאס #פרוחנוב #פוטין #טרור #אנטישמיות #גיבור_העבודה
    NEWS.NIKK.CO.IL
    מחבר הספר "חמאס - שבח לגיבורים" קיבל את התואר "גיבור העבודה של הפדרציה הרוסית": מה עומד מאחורי החלטתו של פוטין, נשיא רוסיה? - Новости Израиля НАновости
    פוטין העניק את תואר גיבור העבודה של הפדרציה הרוסית לסופר אלכסנדר פרוחאנוב - מחבר ספר שבח את חמאס. מדוע הדבר מעורר דאגה בקרב יהודים בישראל וכיצד זה קשור לתעמולה אנטישמית ברוסיה? - חדשות ישראל
    4Kпереглядів
  • https://youtu.be/8OMqO_WLF_0?si=F9g0T793MfFSULxb
    https://youtu.be/8OMqO_WLF_0?si=F9g0T793MfFSULxb
    130переглядів
  • Позаду Зеленського можна побачити Мстислава Чернова, режисера документального фільму «20 днів у Маріуполі», який отримав Оскар.
    Зараз він знімає нову документалку про мирний трек щодо закінчення війни і отримав доступ на зйомку в Овальному кабінеті. Нас може чекати ще одна українська кінострічка, номінована на Оскар.
    Слідкуємо за результатами зустрічі в прямому ефірі 🔴
    https://washington-now
    Позаду Зеленського можна побачити Мстислава Чернова, режисера документального фільму «20 днів у Маріуполі», який отримав Оскар. Зараз він знімає нову документалку про мирний трек щодо закінчення війни і отримав доступ на зйомку в Овальному кабінеті. Нас може чекати ще одна українська кінострічка, номінована на Оскар. Слідкуємо за результатами зустрічі в прямому ефірі 🔴 https://washington-now
    272переглядів 6Відтворень
  • Like
    Love
    7
    810переглядів
  • За останні роки питання міграції серед української молоді набуває особливої актуальності.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=44982
    За останні роки питання міграції серед української молоді набуває особливої актуальності. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=44982
    BROVARYREGION.IN.UA
    Чверть підлітків хоче втекти з України: що жене дітей за кордон
    За останні роки питання міграції серед української молоді набуває особливої актуальності. Дослідження Фундації Олени Зеленської показало, що близько 25% дітей віком 13–16 років хотіли б покинути країну, де народилися та виросли. Водночас більшість батьків (57%) висловили бажання, щоб їхні діти залиш
    117переглядів
  • 197переглядів