"e s s e n t i a"

Щодня зустрічаюсь з собою новою,
У дзеркалі часу шукаю відбиток.
Хто я? Піщинка у вирі земнім?
Чи всесвіт, що має початок і виток?

Мій розум - в'язниця і крила мої:
Будує він мури й руйнує щомиті.
Я бачу свободу у снах і в імлі -
І часом не хочу її відпустити.

Я крапля у морі - і водночас море,
Я подих у вітрі й сам вітер могутній.
Я мить, що зникає, й майбутнє безкрає,
Я тиша у слові, я в слові присутня.

Між "бути" і "мати" - уся глибина,
Між "вірити" й "знати" - віків мудрість жива.
Між "я" і "не-я" - тонка грань буття,
Де вічність у миті себе відчува.

Ми творимо сенс у світі без сенсу,
Шукаємо світло у мороці днів.
Ідемо стежками власних відкриттів
У пошуках істин крізь шепіт віків.

А істина - тиха, проста, як дитина:
Ми є - отже, сенс є в самому житті.
Ні вчора, ні завтра - лише мить єдина
Дарує нам шанс у бутті розцвісти.

©Ksana

•°•°•°•°•°•°•°•

🎧Sebstian Plano • Prelude to Soul

😘 Поділись віршем з друзями - це найбільша для нас підтримка!
Завжди раді Вас вітати,
©Штукарі

Не забувайте матерів.
Слова Олександра Войтицького
Музика Галини Мосійчук.
Виконує сімейний дует сестер Ольги та Галини Соколишин "Терті пляцки"

1. Старенька мати вийшла на дорогу,
Сльозу гарячу втерла рукавом.
Сховавши від людей свою тривогу,
Стоїть одна далеко за селом.

2. Вона тепер самітня залишилась,
Давно з домівки діти розійшлись.
Їх не цікавить вже хатина рідна,
Де виростали з мамою колись.

3. Вони тут разом плакали, сміялись,
Ділили все: і радість, і печаль.
У всьому маму слухати старались,
Але тепер забули все, на жаль.

4. Вона стоїть і згадує минуле,
"О, де ви зараз, дітки дорогі?
Чому тепер про мене ви забули?
Я так томлюсь і плачу від туги...

5. Мені не треба, не везіть нічого,
Зустрітися хотілося б ще раз.
Я так самітня і, на жаль, нікого,
На цій землі немає окрім вас".

6. Від матерів слова ці часто чути,
Вони слізьми вмиваються не раз.
Як можна, діти, черствими вам бути,
До тих батьків, що виховали вас.

7. Вони не раз ночей не досипали
За вас молились в молитвах своїх.
Чому до них байдужими ви стали,
Не хочете відвідать навіть їх?

8. Прийдеться вам за все відповідати
На страшному Господньому суді.
Не запізніться поки в вас є мати,
Ще при житті провідайте її.