іноді любити – це мовчати
німоту прийнявши наче смерть
і стояти сторожко на чатах
міста поруйнованого вщерть
берегти руїни стіни трави
чистотіл кропиву лебеду
наче це – найважливіша справа
наче спосіб відвести біду

іноді любити – це не знати
невідомість вибравши і страх
бути зниклим безвісти солдатом
що блукає по чужих лісах
дослухатись до чужих прогнозів
до вітрів до перелітних птиць
жити снами і анабіозом
широко заплющених зіниць
бути гнаним і часами битим
стати посміховиськом юрби..

іноді любити – це любити
як ніхто й ніколи не любив

✍️ Юрій Іздрик

Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли

У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо.
З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи.
Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками.
Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили.
Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді.
З березового й кленового соку робили квас.
Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир).
З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо.
Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси.
Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу.
Рідко з м’яса робили запаси солонини.
Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості.
Рибу солили в діжках.
Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі.
Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею.
Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання.
На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж.
Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка).
Автор – Дмитро Пучко
ДЖЕРЕЛО: LOVEUKRAINE

«Абсолютно кожен має бути готовий давати відсіч у цій війні», – 25-річна бойова медикиня 46-ї окремої аеромобільної бригади Ганна

Додає, що людина в Україні, заважаючи на ледь не щоденні обстріли, повинна вміти елементарно зупинити кровотечу.

Навіть якщо ви цивільний, то ваша зброя – це також навички тактичної медицини та допомога пораненим до приїзду лікарів.

«Як би не було страшно, треба бути чесним з собою. Кожен знає: наша перемога починається з усвідомлення — час діяти», – зазначає вона.

Храм ікони Божої матері.
Саржин яр.
м. Харків.

В хабарвське у БТР відкрилось люк і замочило піздука окупанта малого,
В полоні можу в відповід завалити окупантів навіть без куль,
БТР, БТР я возив піхоту в бій,
І взяли мене БТР в полон і завалив піздука малого,
БТР БТР

Три години терору — Харків зазнав масованої атаки авіабомбами, балістикою та “шахедами”, - мер

Атакували місто КАБами, балістичними ракетами та дронами-камікадзе типу “шахед”.

Постраждали цивільне підприємство, об’єкти транспортної інфраструктури та міська котельня. У багатоповерхівках вибито вікна, зафіксовано інші пошкодження.