• 60переглядів
  • ВІННИЦЬКА (ВІННИЦЬКО-РОЖЕЦЬКА) ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Старовинний чудотворний образ, відомий з початку XVIII століття. Її історія пов'язана з Поділлям, де розташовувались Микулинський та Рожецький монастирі. У XVII столітті Микулинський монастир був зруйнований татарами. У XVIII столітті на місці колишнього монастирського хутора в селі Ріжок оселились православні черниці, які згодом заснували Рожецький монастир.

    У 1716 році місцевий шляхтич Миколай Кринський подарував черницям землю, забезпечивши їхню обитель необхідними ресурсами. Під час пожежі у Рожецькому монастирі чудесно збереглася лише одна ікона, яку назвали «Врятована із пожежі Божа Матір». У 1748 році монастир було закрито, а його насельниць переведено до Вінницького Благовіщенського монастиря разом із чудотворним образом.

    Після революції 1917 року ікона разом із монастирем зазнала втрат. До наших днів збереглися дореволюційне фото святині та кілька її списків. У 2021 році відновлений список Вінницької ікони було передано відродженій обителі на честь Благовіщення в м. Вінниця.

    22 листопада 2021 року Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про загальноцерковне шанування ікони, визначивши днем її пам'яті 7 вересня.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 7 вересня
    ВІННИЦЬКА (ВІННИЦЬКО-РОЖЕЦЬКА) ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Старовинний чудотворний образ, відомий з початку XVIII століття. Її історія пов'язана з Поділлям, де розташовувались Микулинський та Рожецький монастирі. У XVII столітті Микулинський монастир був зруйнований татарами. У XVIII столітті на місці колишнього монастирського хутора в селі Ріжок оселились православні черниці, які згодом заснували Рожецький монастир. У 1716 році місцевий шляхтич Миколай Кринський подарував черницям землю, забезпечивши їхню обитель необхідними ресурсами. Під час пожежі у Рожецькому монастирі чудесно збереглася лише одна ікона, яку назвали «Врятована із пожежі Божа Матір». У 1748 році монастир було закрито, а його насельниць переведено до Вінницького Благовіщенського монастиря разом із чудотворним образом. Після революції 1917 року ікона разом із монастирем зазнала втрат. До наших днів збереглися дореволюційне фото святині та кілька її списків. У 2021 році відновлений список Вінницької ікони було передано відродженій обителі на честь Благовіщення в м. Вінниця. 22 листопада 2021 року Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про загальноцерковне шанування ікони, визначивши днем її пам'яті 7 вересня. З відривного календаря "З вірою в душі" за 7 вересня
    367переглядів 1 Поширень
  • ВІННИЦЬКА (ВІННИЦЬКО-РОЖЕЦЬКА) ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Старовинний чудотворний образ, відомий з початку XVIII століття. Її історія пов'язана з Поділлям, де розташовувались Микулинський та Рожецький монастирі. У XVII столітті Микулинський монастир був зруйнований татарами. У XVIII столітті на місці колишнього монастирського хутора в селі Ріжок оселились православні черниці, які згодом заснували Рожецький монастир.

    У 1716 році місцевий шляхтич Миколай Кринський подарував черницям землю, забезпечивши їхню обитель необхідними ресурсами. Під час пожежі у Рожецькому монастирі чудесно збереглася лише одна ікона, яку назвали «Врятована із пожежі Божа Матір». У 1748 році монастир було закрито, а його насельниць переведено до Вінницького Благовіщенського монастиря разом із чудотворним образом.

    Після революції 1917 року ікона разом із монастирем зазнала втрат. До наших днів збереглися дореволюційне фото святині та кілька її списків. У 2021 році відновлений список Вінницької ікони було передано відродженій обителі на честь Благовіщення в м. Вінниця.

    22 листопада 2021 року Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про загальноцерковне шанування ікони, визначивши днем її пам'яті 7 вересня.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 7 вересня
    72переглядів
  • СИМВОЛИ ПРИРОДИ

    М'ята - символ дівочої краси й цноти. У фольклорі нерідко згадується поруч із рутою, утворюючи немовби одну рослину - руту-м'яту. Відігравала важливу роль і у весільній обрядовості. За традицією, вінок для молодої та вінки для дружок плели з м'яти, барвінку й рути. Посідає почесне місце в народних піснях та обрядах.

    Чебрець. Українець завжди брав із собою в далеку подорож пучечок чебрецю. Його гострий гарячий аромат нагадував про тепло рідної домівки, відновлював сили й зміцнював дух. До речі, наукова назва чебрецю «тим'ян повзучий» у перекладі з грецької означає «сила», «дух». У народі його називають «богородицькою травою», «чепчиком», «материдушкою». Наші далекі предки під час жертовних ритуалів кидали у вогонь чебрець, який виділяв духмяний дим. Його широко застосовують у народній медицині для лікування застуди тощо. Серед пасічників чебрець вважається одним із кращих медоносів.

    З відривного календаря "Криниченька" за 7 вересня
    СИМВОЛИ ПРИРОДИ М'ята - символ дівочої краси й цноти. У фольклорі нерідко згадується поруч із рутою, утворюючи немовби одну рослину - руту-м'яту. Відігравала важливу роль і у весільній обрядовості. За традицією, вінок для молодої та вінки для дружок плели з м'яти, барвінку й рути. Посідає почесне місце в народних піснях та обрядах. Чебрець. Українець завжди брав із собою в далеку подорож пучечок чебрецю. Його гострий гарячий аромат нагадував про тепло рідної домівки, відновлював сили й зміцнював дух. До речі, наукова назва чебрецю «тим'ян повзучий» у перекладі з грецької означає «сила», «дух». У народі його називають «богородицькою травою», «чепчиком», «материдушкою». Наші далекі предки під час жертовних ритуалів кидали у вогонь чебрець, який виділяв духмяний дим. Його широко застосовують у народній медицині для лікування застуди тощо. Серед пасічників чебрець вважається одним із кращих медоносів. З відривного календаря "Криниченька" за 7 вересня
    433переглядів 1 Поширень
  • СИМВОЛИ ПРИРОДИ

    М'ята - символ дівочої краси й цноти. У фольклорі нерідко згадується поруч із рутою, утворюючи немовби одну рослину - руту-м'яту. Відігравала важливу роль і у весільній обрядовості. За традицією, вінок для молодої та вінки для дружок плели з м'яти, барвінку й рути. Посідає почесне місце в народних піснях та обрядах.

    Чебрець. Українець завжди брав із собою в далеку подорож пучечок чебрецю. Його гострий гарячий аромат нагадував про тепло рідної домівки, відновлював сили й зміцнював дух. До речі, наукова назва чебрецю «тим'ян повзучий» у перекладі з грецької означає «сила», «дух». У народі його називають «богородицькою травою», «чепчиком», «материдушкою». Наші далекі предки під час жертовних ритуалів кидали у вогонь чебрець, який виділяв духмяний дим. Його широко застосовують у народній медицині для лікування застуди тощо. Серед пасічників чебрець вважається одним із кращих медоносів.

    З відривного календаря "Криниченька" за 7 вересня
    74переглядів
  • 219переглядів 1 Поширень
  • 191переглядів 1 Поширень
  • 86переглядів
  • 189переглядів 1 Поширень
  • 72переглядів