Українська
English
#поезія
Шукала доля кращий шлях,
та, певно, збилася з дороги.
Упала ніч, стискає жах.
Від розпачу зімліли ноги.
Палає степ, горять міста,
стара криниця повна болі.
Де тиша ріже як коса,
там смерть підстерігає долю.
Дороги скроплені слізьми,
побиті вирвами бульвари.
Та долі не страшні громи,
її не спинить жодна хмара.
Тут, серед щему чорних днів,
росте нова, незламна сила.
З благословення матерів
стають міцніші в долі крила.
Стискає долю біль і страх,
безсоння довге, наші втрати.
Та доля, як Дніпра розмах!
Її нікому не здолати.
Наталя Маскова
Шукала доля кращий шлях,
та, певно, збилася з дороги.
Упала ніч, стискає жах.
Від розпачу зімліли ноги.
Палає степ, горять міста,
стара криниця повна болі.
Де тиша ріже як коса,
там смерть підстерігає долю.
Дороги скроплені слізьми,
побиті вирвами бульвари.
Та долі не страшні громи,
її не спинить жодна хмара.
Тут, серед щему чорних днів,
росте нова, незламна сила.
З благословення матерів
стають міцніші в долі крила.
Стискає долю біль і страх,
безсоння довге, наші втрати.
Та доля, як Дніпра розмах!
Її нікому не здолати.
Наталя Маскова
#поезія
Шукала доля кращий шлях,
та, певно, збилася з дороги.
Упала ніч, стискає жах.
Від розпачу зімліли ноги.
Палає степ, горять міста,
стара криниця повна болі.
Де тиша ріже як коса,
там смерть підстерігає долю.
Дороги скроплені слізьми,
побиті вирвами бульвари.
Та долі не страшні громи,
її не спинить жодна хмара.
Тут, серед щему чорних днів,
росте нова, незламна сила.
З благословення матерів
стають міцніші в долі крила.
Стискає долю біль і страх,
безсоння довге, наші втрати.
Та доля, як Дніпра розмах!
Її нікому не здолати.
Наталя Маскова
471views
