#тварини Зручне мобільне гніздо 🙂

🚀Горить поле внаслідок падіння уламків БПЛА в Київській області Пожежники вже на місці і борються з вогнем.

Моменти – це не просто миті... Це відбитки, які залишають слід у нашій душі…

#світ Фестиваль бамбукових плотів на річці Юлун. Щоліта в китайському Яншо проходить неймовірне видовище — сплав на традиційних бамбукових плотах серед карстових гір та туману річки Юлун. Учасники в національних строях, прикрашені плоти, жива музика — і все це на тлі фантастичної природи Південного Китаю. Це не просто фестиваль, а справжня подорож у минуле — повільна, тиха й медитативна.

#звітипорозпалювачах від Незламних за січень. Велика подяка хлопцям за захист. Дякую всім, хто долучається до зборів на матеріали для виробництва розпалювачів для ЗСУ. Ви неймовірні люди🫶 Донати для допомоги в купівлі матеріалів для розпалювачів за посиланням ⬇️ https://choko.link/svitlanazhyzhko #розпалювачі #розпалювачідлязсу #допомогазсу #посилканафронт #теплодлязахисників #посилканафронт

#кіно У Києві стартує ретроспектива «Поетичне кіно. Розквіт»: п’ять шедеврів українського кінематографа покажуть у кінотеатрі «Жовтень» Проєкт є продовженням серії «Поетичне кіно. Витоки», яка знайомила глядачів із фільмами, що передували становленню ключової течії в українському кінематографі. Цього разу до програми увійшли п’ять культових стрічок 1960–1970-х років, які стали основою українського поетичного кіно: ✍️«Камінний хрест» (1968), реж. Леонід Осика ✍️«Вечір на Івана Купала» (1968), реж. Юрій Іллєнко ✍️«Білий птах з чорною ознакою» (1971), реж. Юрій Іллєнко ✍️«Захар Беркут» (1971), реж. Леонід Осика ✍️«Пропала грамота» (1972), реж. Борис Івченко Кожен показ супроводжуватиметься вступним словом кінознавців і кінознавчинь Довженко-Центру, які допоможуть краще зрозуміти культурні контексти та поетичну мову фільмів. 📆 Перший сеанс — «Камінний хрест» Леоніда Осики — відбудеться 16 липня (вся ретроспектива триватиме до 10 вересня 2025 року). 🎟 Квитки вже доступні на сайті кінотеатру «Жовтень» : https://zhovten-kino.kyiv.ua/

Поцілунок Цей поцілунок жаский скув у кайдани мене Опік солодко-гіркий… Смак його вже не мине Я попри болі і жах кваплюся в чорний вир Вся віддаюся тобі, мій доленосний Упир. Шкіра моя, як шовк…Ніжний трояндовий смак… Зваба кармінових уст… Пристрасний шелест «…так…» Біле й багряне знов… Присмак заліза і рути. Я промовляю «…любов…» Ти прошепочеш «…отрута…» Втеча моя поспішна… Кров моя недопита… Думка моя невтішна… Серце моє, як сито… Шия моя в ґердані - дірки дві так не видко. В натовпі на майдані хто запитає «… звідки?» Та обпекло як постріл попри всі обереги Тут ти Господар просто – Бог хвилювання й бентеги Просто дивився пильно, просто стояв ти тихо… Чом не була я сильна? Лихо моє ти, лихо… Як ти мене знайшов? Як?...та я врешті знаю… Знову я мовлю «любов?…» Ти ж промовляєш «зграя…» Проклятий, кинутий край. Сіркою пахне і гниллю… Ікла свої встромляй – я оголила шию.

💙💛 🪖 І вам слава, сині гори, Кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая. ✍ Тарас Шевченко 💙💛 Боремося – поборемо. ✌