СТІКАЮТЬ СЛЬО́ЗИ Стікають сльо́зи і душа болить За тих, кого́ вже серед нас немає. А кожен з них ще довго міг прожить, Та ворог в нас найкращих убиває. Стікають сльо́зи, бо в нас гине цвіт, Щодня цвинта́рі більше в нас рясніють, У них з чола вже не стікає піт, І вмить вони наза́вжди всі німіють. Стікають сльо́зи, мову відбира, І слів, бува, ніяк не підібрати, Бо окупант життя в нас забира Й продовжує усе він спопеляти. Стікають сльо́зи, наче ручаї, Течуть вони і їм нема упину. Ввірвався вбивця у мої́ краї́, І люд щодня по всіх усюдах гине. Стікають сльо́зи і пече вогнем, Від болю серце і пече й палає, Бо палить ворог багатьох живцем… Ні кра́ю пеклу, ні кінця немає. Стікають сльо́зи, їх не зупини́ть, Вони уже роки не висихають, Усі понад усе ми хочем жить, Та кляті вороги нас убивають. 15.01.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1030874

#думки Це так просто — пригальмувати на повороті, щоб пройшов пішохід: тоді і його пальто, і ваша совість будуть чисті. Це так просто — сказати дитині, яка розбила ялинкову іграшку: "Нічого, малюк, це — на щастя!", а не кричати пів години, ніби вона розбила не кульку, а ваше серце. Це так просто — зателефонувати мамі сьогодні, а не потім. Це так просто — встати після вистави й аплодувати стоячи: ваші ноги витримають, не бійтеся, а артистам буде приємно — оплески їхня нагорода, іншої у них немає. Це так просто — залишити свою думку при собі, якщо ви з чимось не згодні, а енергію, яка йде на отруйні зауваження й коментарі, витратити на творення. Це так просто — бути вдячним і говорити "дякую" за те, що вам поступилися місцем, швидко відповіли на лист, погодилися з вами пообідати. Адже, якщо чесно, вам ніхто нічого не винен: ні батьки, ні діти, ні колеги, ні друзі. Це так просто — сказати "ні" всьому, що вам не близьке: людям, які роблять боляче й не розділяють ваших цінностей, грубіянам і брехунам, поганій музиці, нудним книжкам... Поважайте себе: "Ні" — усьому, що вас руйнує. "Так" — усьому, що робить вас щасливим. Адже це ж так просто — надіслати SMS з текстом "Люблю тебе!" — просто так, без приводу, тому що вам пощастило, і вам є кому це написати. Це так просто — порушити правила, виявитися смішним, проспати або вдягти найяскравіше плаття у найсіріший день і їсти з святкового сервізу омлет та гречану кашу. Дивно, але з таких маленьких речей — з усіх наших "дякую!", "Нічого страшного!", "Я з тобою!", "Люблю тебе!", "Я тобі радий!" — складається наше "просте", але таке бажане для кожного людське щастя. Нікітіна В.

Чорний та білий

https://www.youtube.com/live/V3MSZktFbXk?si=fZkvkEo3Z7LKIaQ5

Боярська громада Київщини у скорботі. У російсько-Українській війні загинув 46-річний Захисник України, сержант Голоско Віктор Миколайович. Народився 8 травня 1978 року в Таращанському районі Київської області. У 2000 році закінчив Київський будівельний технікум, здобув фах техніка-технолога. Разом із сім’єю проживав у Боярці. Працював керівником столярного цеху в Києві, а останнім часом – майстром із встановлення дверей. У 2023 році приєднався до лав ЗСУ. Загинув 30 жовтня 2024 року в бою під час ракетно-мінометного обстрілу противником наших позицій поблизу села Зоряне Покровського району Донецької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти і тільки зараз його особу ідентифіковано за допомогою ДНК-експертизи. Прощання з Захисником відбудеться у вівторок, 11 березня у м. Боярка. Відспівування о 12:00 у храмі Святого Миколая Чудотворця м. Боярка, вул. Соборності, 51. Поховання о 13:00 на Алеї Героїв міського кладовища. Вічна пам'ять Герою України! #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news