• Скажіть 💝 люблю 💝 мовою Farmasi!

    Придбайте один з дивовижних парфумованих наборів з косметичкою до дня 💘 Святого Валентина своїй половинці!

    А наше «люблю» це додаткова знижка 🏹 10% що діє лише до 14 лютого!

    1002183 Набір Signature 👛 1439₴ замість 1599₴
    1002184 Набір Her Passion 👛 989₴ замість 1099₴
    1002185 Набір Hera 👛 899₴ замість 999₴
    1002186 Набір Sensational 👛 989₴ замість 1099₴
    1002187 Набір Shooter's Man 👛 1169₴ замість 1299₴

    🛍 Все тут
    https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/nabor

    Поспішай любити, кількість акційного товару ну дуууже обмежена ❤️
    #farmasi
    Скажіть 💝 люблю 💝 мовою Farmasi! Придбайте один з дивовижних парфумованих наборів з косметичкою до дня 💘 Святого Валентина своїй половинці! А наше «люблю» це додаткова знижка 🏹 10% що діє лише до 14 лютого! 1002183 Набір Signature 👛 1439₴ замість 1599₴ 1002184 Набір Her Passion 👛 989₴ замість 1099₴ 1002185 Набір Hera 👛 899₴ замість 999₴ 1002186 Набір Sensational 👛 989₴ замість 1099₴ 1002187 Набір Shooter's Man 👛 1169₴ замість 1299₴ 🛍 Все тут https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/nabor Поспішай любити, кількість акційного товару ну дуууже обмежена ❤️ #farmasi
    422переглядів
  • Щастя, здоровля та довгих років життя!🎉🎁🎂🍾😘
    Щастя, здоровля та довгих років життя!🎉🎁🎂🍾😘
    Congratulation
    2
    52переглядів
  • Просили більшу зарплату: німецький поштовий гігант звільнить тисячі співробітників

    Німецький поштовий гігант Deutsche Post оголосив про плани скоротити 8 тис. робочих місць до кінця поточного року в рамках оптимізації витрат після підвищення заробітної плати працівників. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Tagesschau.

    Скорочення торкнуться підрозділу, який відповідає за доставку листів та посилок на території Німеччини, в якому на даний момент працевлаштовано близько 187 тис. осіб.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Просили більшу зарплату: німецький поштовий гігант звільнить тисячі співробітників Німецький поштовий гігант Deutsche Post оголосив про плани скоротити 8 тис. робочих місць до кінця поточного року в рамках оптимізації витрат після підвищення заробітної плати працівників. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Tagesschau. Скорочення торкнуться підрозділу, який відповідає за доставку листів та посилок на території Німеччини, в якому на даний момент працевлаштовано близько 187 тис. осіб. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    184переглядів
  • Привіт, це я, Тоні Старк! 🕶️ Сьогодні у нас на порядку денному дещо незвичайне: історія про те, як людство вирішувало питання сигналу лиха. О, ви навіть не уявляєте, скільки тут телеграфних інтриг, бізнесових махінацій і кумедних моментів! Отже, вмощуйтеся зручніше, зараз я розповім, як люди примудрилися ускладнити навіть найпростішу річ — подати сигнал про допомогу.

    Отже, друзі, у 1903 році міжнародне співтовариство телеграфістів вирішило, що треба придумати єдиний сигнал лиха. Щось типу "гей, ми тут тонемо, допоможіть!" І ось вони зупинилися на літерках CQ — come quick, або ж "приходьте швидко." Просто і зрозуміло, правда?

    Але ні! Це ж було б занадто легко. Тому через рік хлопці з Marconi International Marine Communication Company (так, ті самі, що займалися виробництвом радіопередавачів) додали до CQ ще одну літеру — D. Тепер це звучало як CQD, або "Come Quick Danger" — "Приходьте швидко, небезпека!" І все б нічого, якби не одне "але": компанія Марконі вирішила, що вони можуть... запатентувати цей сигнал. Так що передавати CQD могли тільки ті, у кого була їхня радіоапаратура. Хитро, але не дуже гуманно, як на мене.

    Але тут з’являються німці з компанії Telefunken, які, мабуть, вирішили, що вони не хочуть залишатися в стороні від веселощів. Вони придумали свій власний сигнал лиха — SOE. І, звісно, його теж можна було використовувати лише з їхньою апаратурою. Виглядає так, ніби всі ці компанії просто хотіли зіграти в "у кого крутіше радіо", поки десь у морі хтось реально тоне.

    Тому, зрештою, з’явився третій варіант — вільний, доступний для всіх, і без авторських прав: старий добрий SOS. Лаконічно, зрозуміло і, що важливо, без додаткових ліцензій. І знаєте, що цікаво? SOS не значить нічого конкретного. Це просто три короткі сигнали, три довгі, і знову три короткі. Все, щоб легше запам'ятати!

    Згодом, із розвитком технологій, радисти почали використовувати не лише морзянку, а й людську мову (о, дякую за це!). Так з'явився стандарт "Mayday". І коли у вас біда, ви просто кричите це слово тричі — "Mayday, Mayday, Mayday!" І вже після цього повідомляєте назву судна і його координати. Тобто, буквально кажучи: "Хлопці, ми в серйозному лайні, ось де ми!" Досить елегантно, я б сказав.

    І все ж, досі тисячі радистів по всьому світовому океану слухають ці заповітні три літери на початку кожної години: . . . – – – . . . Може, просто для того, щоб згадати ті часи, коли люди любили ускладнювати прості речі, чи для того, щоб не забути, як це — чекати допомоги.

    Ну, або ж тому, що навіть з усіма сучасними технологіями, вони все одно надають перевагу перевіреним методам. Хто б їх звинувачував?

    Ваш улюблений гігант технологій та ускладнювач простих речей,
    Тоні Старк. 🕶️

    #fan_art #супер_факт #супер_історія
    Привіт, це я, Тоні Старк! 🕶️ Сьогодні у нас на порядку денному дещо незвичайне: історія про те, як людство вирішувало питання сигналу лиха. О, ви навіть не уявляєте, скільки тут телеграфних інтриг, бізнесових махінацій і кумедних моментів! Отже, вмощуйтеся зручніше, зараз я розповім, як люди примудрилися ускладнити навіть найпростішу річ — подати сигнал про допомогу. Отже, друзі, у 1903 році міжнародне співтовариство телеграфістів вирішило, що треба придумати єдиний сигнал лиха. Щось типу "гей, ми тут тонемо, допоможіть!" І ось вони зупинилися на літерках CQ — come quick, або ж "приходьте швидко." Просто і зрозуміло, правда? Але ні! Це ж було б занадто легко. Тому через рік хлопці з Marconi International Marine Communication Company (так, ті самі, що займалися виробництвом радіопередавачів) додали до CQ ще одну літеру — D. Тепер це звучало як CQD, або "Come Quick Danger" — "Приходьте швидко, небезпека!" І все б нічого, якби не одне "але": компанія Марконі вирішила, що вони можуть... запатентувати цей сигнал. Так що передавати CQD могли тільки ті, у кого була їхня радіоапаратура. Хитро, але не дуже гуманно, як на мене. Але тут з’являються німці з компанії Telefunken, які, мабуть, вирішили, що вони не хочуть залишатися в стороні від веселощів. Вони придумали свій власний сигнал лиха — SOE. І, звісно, його теж можна було використовувати лише з їхньою апаратурою. Виглядає так, ніби всі ці компанії просто хотіли зіграти в "у кого крутіше радіо", поки десь у морі хтось реально тоне. Тому, зрештою, з’явився третій варіант — вільний, доступний для всіх, і без авторських прав: старий добрий SOS. Лаконічно, зрозуміло і, що важливо, без додаткових ліцензій. І знаєте, що цікаво? SOS не значить нічого конкретного. Це просто три короткі сигнали, три довгі, і знову три короткі. Все, щоб легше запам'ятати! Згодом, із розвитком технологій, радисти почали використовувати не лише морзянку, а й людську мову (о, дякую за це!). Так з'явився стандарт "Mayday". І коли у вас біда, ви просто кричите це слово тричі — "Mayday, Mayday, Mayday!" І вже після цього повідомляєте назву судна і його координати. Тобто, буквально кажучи: "Хлопці, ми в серйозному лайні, ось де ми!" Досить елегантно, я б сказав. І все ж, досі тисячі радистів по всьому світовому океану слухають ці заповітні три літери на початку кожної години: . . . – – – . . . Може, просто для того, щоб згадати ті часи, коли люди любили ускладнювати прості речі, чи для того, щоб не забути, як це — чекати допомоги. Ну, або ж тому, що навіть з усіма сучасними технологіями, вони все одно надають перевагу перевіреним методам. Хто б їх звинувачував? Ваш улюблений гігант технологій та ускладнювач простих речей, Тоні Старк. 🕶️ #fan_art #супер_факт #супер_історія
    Love
    Like
    3
    2Kпереглядів
  • Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щаслива людина відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить у темряві

    ✍️ Еріх Марія Ремарк
    Тільки нещасний знає, що таке щастя. Щаслива людина відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить у темряві ✍️ Еріх Марія Ремарк
    Love
    Like
    3
    374переглядів
  • Пам'ятаємо!🇺🇦
    Пам'ятаємо!🇺🇦
    Sad
    Love
    10
    1коментарів 436переглядів
  • 🏃‍♀️🇺🇦Стрибунка у висоту Ярослава Магучіх активно готується до Чемпіонату світу-2025 з легкої атлетики у приміщенні🤩💪

    🗓️Світова першість відбудеться впродовж 21-23 березня у китайському Нанкіні.

    ℹ️Загалом Україна буде представлена у чотирьох дисциплінах: стрибках у висоту, потрійному стрибку, п’ятиборстві та бігу на 60м з бар’єрами.
    🏃‍♀️🇺🇦Стрибунка у висоту Ярослава Магучіх активно готується до Чемпіонату світу-2025 з легкої атлетики у приміщенні🤩💪 🗓️Світова першість відбудеться впродовж 21-23 березня у китайському Нанкіні. ℹ️Загалом Україна буде представлена у чотирьох дисциплінах: стрибках у висоту, потрійному стрибку, п’ятиборстві та бігу на 60м з бар’єрами.
    242переглядів 13Відтворень
  • КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ: Хмарочос Гінзбурга: київський велетень, що випередив свій час.

    У 1912 році Київ отримав свій перший хмарочос — грандіозну споруду Лева Гінзбурга. Будівля висотою 67,5 метра стала сенсацією, вражаючи містян своїми масштабами. Хмарочос мав 90 квартир із першими в Києві ліфтами «Otis», розкішну ліпнину на фасаді та тераси з краєвидом на місто.

    Проєкт реалізували одеські архітектори Мінкус і Троуп’янський, використавши 12 мільйонів цеглин і понад 1,5 млн рублів. Величезний будинок стояв на Інститутській, займаючи цілий квартал. Його вежу зі шпилем часто приймали за церковну баню.

    Ця будівля була однією з найвищих житлових споруд у світі на той час, поступаючись лише кільком хмарочосам у США, Німеччині, Канаді та Аргентині. Вона стала символом амбіцій Києва як сучасного європейського міста, відкритого до нових технологій і архітектурних рішень.

    Коли в Києві встановилася радянська влада, хмарочос Гінзбурга було націоналізовано та перепрофільовано у комунальні квартири. Сам Лев Гінзбург втратив усе своє майно і, позбавлений колишнього добробуту, помер у бідності у 1926 році.

    Трагічний фінал хмарочоса настав у 1941 році, коли за наказом радянських спецслужб під час вибухів у центрі Києва будівля зазнала значних пошкоджень.

    Згодом її залишки демонтували, а історія цієї споруди залишилася в пам'яті киян як один із символів доби прогресу й інновацій.

    Зараз на місці хмарочосу знаходиться готель «Україна».
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ: Хмарочос Гінзбурга: київський велетень, що випередив свій час. У 1912 році Київ отримав свій перший хмарочос — грандіозну споруду Лева Гінзбурга. Будівля висотою 67,5 метра стала сенсацією, вражаючи містян своїми масштабами. Хмарочос мав 90 квартир із першими в Києві ліфтами «Otis», розкішну ліпнину на фасаді та тераси з краєвидом на місто. Проєкт реалізували одеські архітектори Мінкус і Троуп’янський, використавши 12 мільйонів цеглин і понад 1,5 млн рублів. Величезний будинок стояв на Інститутській, займаючи цілий квартал. Його вежу зі шпилем часто приймали за церковну баню. Ця будівля була однією з найвищих житлових споруд у світі на той час, поступаючись лише кільком хмарочосам у США, Німеччині, Канаді та Аргентині. Вона стала символом амбіцій Києва як сучасного європейського міста, відкритого до нових технологій і архітектурних рішень. Коли в Києві встановилася радянська влада, хмарочос Гінзбурга було націоналізовано та перепрофільовано у комунальні квартири. Сам Лев Гінзбург втратив усе своє майно і, позбавлений колишнього добробуту, помер у бідності у 1926 році. Трагічний фінал хмарочоса настав у 1941 році, коли за наказом радянських спецслужб під час вибухів у центрі Києва будівля зазнала значних пошкоджень. Згодом її залишки демонтували, а історія цієї споруди залишилася в пам'яті киян як один із символів доби прогресу й інновацій. Зараз на місці хмарочосу знаходиться готель «Україна». #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    308переглядів
  • https://youtu.be/lM8LKetYQao?si=T7EL7XzHHS4eRxTP
    https://youtu.be/lM8LKetYQao?si=T7EL7XzHHS4eRxTP
    178переглядів 1 Поширень